Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Будова та функції травної системи. Її роль у збереженні здоров'я

Будова та функції травної системи. Її роль у збереженні здоров'я

Назва:
Будова та функції травної системи. Її роль у збереженні здоров'я
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,32 KB
Завантажень:
291
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.3


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Людина, як і будь-яка жива істота, харчується, її кістки і м'язова тканина формуються завдяки багатьом елементам, що містяться у щоденній їжі людини. Що ж це за елементи?

Будь-який різновид їжі — це неймовірно складна суміш численних хімічних сполук, у ній містяться десятки тисяч білків, ліпідів, вуглеводів, мікроелементів й інших органічних та неорганічних речовин. Визначити найбільшу біологічну цінність і ступінь корисності для організму людини того чи іншого продукту дозволяє точне знання хімічного складу цього продукту. Тому, щоб правильно скласти харчовий раціон, необхідно знати основи перетравлювання складових частин їжі, що були вжиті людиною на сніданок, обід чи вечерю. Але, знов-таки, перш ніж правильно складати свій раціон, потрібно мати уявлення про те, з чого складається травна система, який шлях проходить їжа в травному тракті, де розщеплюються жири, а де поглинаються вітаміни.

Більшу частину тіла людини займає травна система, хоча розміщена вона дуже компактно. До органів травлення належать шлунок, тонкий і товстий кишечник. Верхню частину травної системи захищає грудна клітка.

їжа, яку ми споживаємо, — це паливо, необхідне для того, щоб організм виконував усі свої функції. Будь-який процес, від розподілу кліток до моргання очима, вимагає витрат енергії, що надходить з їжею. Але спочатку їжа повинна бути роздрібнена, потім розщеплена на складові частини, які організм може засвоїти. Цю задачу вирішує травна система.

Для того, щоб уявити собі процес перетравлювання їжі, почнемо з бутерброда. Зуби відкушують шматок їжі, розминають і розжовують його. Одночасно для його розм'якшення і змочування в рот зі слинних залоз надходить слина. Слинні залози розташовані під і над язиком, і саме вони виділяють слину, коли ми згадуємо про смак лимона. До складу слини входить фермент, що розщеплює вуглеводи їжі на більш легкозасвоювані організмом цукри. Язик виконує своєрідну функцію лопати, що подає до зубів їжу, а також сприяє процесу її проковтування.

Надалі їжа переміщається по стравоходу. Стінки стравоходу складаються з м'язів, що, одночасно скорочуючись, просувають їжу вниз, у шлунок. Процес стискування м'язів стравоходу називається перистальтикою. Стінка стравоходу всіяна безліччю маленьких залоз, виділяючи слиз, що робить його поверхню вологою. По такій поверхні шматочки їжі просуваються легше, ніж би вони просувалися по шорсткій і сухій трубці стравоходу.

Стравохід бере свій початок в задній частині горла, за трахеєю, проходить униз до шлунка. Щоб їжа не потрапляла в трахею, у гортані є шкірний шматок — надгортанник. Під час ковтання надгортанник закриває вхід у гортань.

Коли їжа потрапляє в шлунок, у роботу включаються м'язи, що перемішують їжу з травним соком. Шлунковий сік, як і слина, виділяється рефлекторно. За добу в людини виділяється від 1,5 до 2,5 л шлункового соку, що містить 0,5 % соляної кислоти і ферменти, які розщеплюють білки, викликаючи їхнє набрякання і денатурацію, і сприяють зсіданню молока. Ферменти шлункового соку, що розщеплюють білки і сприяють зсіданню молока, діють тільки при температурі 37 °С і в кислому середовищі. Кисле середовище, крім того, вбиває бактерії, що потрапили в шлунок разом з їжею. Якщо в шлунок потрапляє неякісна їжа, людина відчуває нудоту.

М'язи не припиняють працювати навіть тоді, коли шлунок порожній, тому людина відчуває голод.

Перемішана й оброблена травними соками їжа називається хімусом. Для того, щоб їжа перетворилася в кашкоподібний хімус, організму потрібно витратити від 3 до 6 годин. Тому їжу найкраще ретельно пережовувати. Ще 1 година потрібна для того, щоб їжа потрапила в кишечник. Весь шлях їжі по кишечнику може займати від 8 до 24 годин. Частина поживних речовин, що наявні в хімусі, проходить через стінки внутрішнього вистилання шлунка і надходить у маленькі кровоносні судини, що несуть поживні речовини зі шлунка. Травні залози вистилання шлунка виділяють багато слизу й інших речовин. Вони утворюють захисний шар, що не дозволяє шлунковим сокам переварити сам шлунок.

Буває і таке, що тканини, які утворюють захисне вистилання стінок шлунка, ушкоджуються, у результаті чого на них з'являється поранена поверхня, через яку шлункові соки роз'їдають стінку шлунка. Це вже хвороба, яка називається виразкою шлунка.

Через отвір у нижній частині шлунка хімус проштовхується в тонкий кишечник, що складається з дванадцятипалої кишки,, тонкої і клубової кишок. Початковий відділ тонкого кишечника, куди потрапляє хімус, —дванадцятипала кишка. Саме тут зде-більшого відбувається перетравлювання їжі. У тонкому кишечнику в їжу потрапляють ферменти підшлункової залози і жовчного міхура.

Підшлункова залоза виробляє панкреатичний сік, що допомагає перетравлювати білки, жири і вуглеводи. Цей сік надходить у дванадцятипалу кишку через панкреатичну протоку.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Будова та функції травної системи. Її роль у збереженні здоров'я

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок