Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Антацидні засоби. Механізм дії, побічні ефекти. Комбіновані препарати, що знижують секрецію і кислотність шлункового соку

Антацидні засоби. Механізм дії, побічні ефекти. Комбіновані препарати, що знижують секрецію і кислотність шлункового соку

Назва:
Антацидні засоби. Механізм дії, побічні ефекти. Комбіновані препарати, що знижують секрецію і кислотність шлункового соку
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,93 KB
Завантажень:
74
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Антацидні засоби, лікарські речовини, що нейтралізують соляну кислоту шлункового соку, наприклад, харчова сода або гідрооксид магнію. Антациди - слабкі основи, застосовуються у вигляді таблеток чи емульсій. Їх можна приймати між прийомами їжі, щоб зменшити симптоми підвищеної кислотності (біль, тощо).

Антацидні препарати широко застосовуються в гастроентерології, що пояснюється високою частотою розвитку кислотозалежних захворювань (КЗЗ) верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (пептичної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, гіперацидного гастриту, гастродуоденіту тощо). Ці захворювання часто супроводжуються такими диспепсичними явищами, як печія, відрижка кислим, нудота, відчуття дискомфорту, тяжкості чи болю в епігастральній ділянці, здуття живота та ін. Диспепсичні явища можуть бути спричинені порушенням режиму харчування, психоемоційними навантаженнями, зловживанням алкоголем, тютюнопалінням, прийомом деяких лікарських засобів. У таких випадках усунути ці явища допоможуть антацидні препарати виробництва компанії «Балканфарма» — добре відомі українському споживачу АЛМАГЕЛЬ і АЛМАГЕЛЬ А, а також нещодавно зареєстрований у нашій країні АЛМАГЕЛЬ НЕО.

Поширеність КЗЗ надзвичайно висока, зокрема, з 1990 по 1999 р. в Україні захворюваність на пептичну виразку шлунка і дванадцятипалу кишку підвищилася на 38% і становила понад 2800 випадків на 100 тис. населення. Результати ряду досліджень, проведених у різних країнах Європи, свідчать, що диспепсичні розлади виникають у 19–41% населення. За даними дослідження, проведеного Інститутом Геллапа (США) в 1988 р. , понад 40% американців приймають антацидні препарати з приводу печії.

Усі КЗЗ поєднує спільна патогенетична ланка — вплив агресивних факторів, зумовлених збільшенням продукції соляної кислоти, на слизову оболонку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Ерозивно-виразкове ураження слизової оболонки є результатом порушення балансу факторів агресії (гіперпродукція соляної кислоти та пепсину, порушення моторики верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, інфікування H. pylori, вплив ульцерогенних лікарських засобів, алкоголю тощо) і захисних факторів (секреція слизу, продукція бікарбонатів клітинами слизової оболонки, активна регенерація епітеліальних клітин, достатній кровотік, синтез у слизовій оболонці таких цитопротекторних речовин, як простагландини та ін.).

Антацидні препарати широко використовуються в комплексній терапії цієї групи захворювань як для усунення диспепсичних явищ, так і для пришвидшення загоєння ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки. Традиційно антацидні препарати поділяються на ті, що всмоктуються, і ті, що не всмоктуються.

Антациди, що всмоктуються (натрію гідрокарбонат, кальцію карбонат тощо), вступаючи в пряму реакцію нейтралізації з соляною кислотою, виявляють швидкий, але, як правило, нетривалий ефект. Вуглекислота, що утворюється при цьому, спричинює відрижку і здуття живота. Прийом антацидів цієї групи (зокрема тих, що містять кальцію карбонат) може зумовити феномен «рикошету» — вторинну гіперсекрецію соляної кислоти після підлужувального ефекту. Антациди, які містять натрій, можуть спричинити розвиток набряків у окремих хворих. Натрію карбонат і кальцію карбонат можуть привести до розвитку алкалозу.

Антациди, що не всмоктуються (магнію гідроксид, алюмінію гідроксид, алюмінію фосфат та ін. ) позбавлені більшості цих недоліків і тому значно ширше застосовуються у клінічній практиці.

Останнім часом частіше використовують комбіновані препарати, зокрема ті, що містять гідроксид магнію та гідроксид алюмінію. До таких антацидів належать препарати АЛМАГЕЛЬ, АЛМАГЕЛЬ А та АЛМАГЕЛЬ НЕО виробництва компанії «Балканфарма». Їх дія визначається не стільки нейтралізацією соляної кислоти, скільки її адсорбцією. Крім того, ці препарати знижують протеолітичну активність шлункового соку, мають обволікаючі властивості, зв’язують лізолецитин і жовчні кислоти (що чинять несприятливу дію на слизову оболонку стравоходу чи шлунка). Антацидні препарати за рахунок алюмінію в їх складі оберігають слизову оболонку шлунка від дії агресивних факторів, підвищуючи вміст простагландинів і посилюючи секрецію бікарбонатів у слизовій оболонці шлунка, а також збільшуючи вироблення глікопротеїнів шлункового слизу. Така комплексна дія сприяє швидкому усуненню болю, печії та інших диспепсичних явищ при КЗЗ стравоходу, шлунка і дванадцятипалої кишки, а також прискорює епітелізацію ерозій та рубцювання виразок у травному тракті.

Комбінація сполук алюмінію та магнію дозволяє варіювати швидкість досягнення терапевтичного ефекту і тривалість впливу антацидних препаратів, а також звести до мінімуму побічні реакції. Розчинність гідроксидів магнію та алюмінію низька. Гідроксид магнію активно взаємодіє з іонами H+ і є швидкодіючим антацидним засобом, а гідроксид алюмінію діє повільніше, але триваліше. Таким чином, подібна комбінація оптимальна для досягнення швидкого і тривалого підлужувального ефекту.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Антацидні засоби. Механізм дії, побічні ефекти. Комбіновані препарати, що знижують секрецію і кислотність шлункового соку

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок