Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Анестезіологія історія розвитку анестезіології

Анестезіологія історія розвитку анестезіології

Назва:
Анестезіологія історія розвитку анестезіології
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,46 KB
Завантажень:
73
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Анестезіологія (від гр. an — заперечення, відсутність + aistesis — відчуття + logos — слово, наука) — наука, яка вивчає способи усунення відчуттів. Це наука про знеболювання та інші методи захисту організму від надмірних подразнень, зумовлених хірургічним втручанням. Захист організму від хірургічної травми повинен починатися ще до операції, продовжуватися під час її виконання і в ранній післяопераційний період. Запобігання небажаному впливу хірургічної агресії може бути досягнуто за допомогою методів місцевої або загальної анестезії.

Місцева анестезія (місцеве знеболювання) — це знеболювання певних ділянок тіла за повного збереження притоми.

Загальна анестезія, або наркоз (від гр. іпагсао —ціпеніти), — це штучно зумовлене оборотне порушення функції центральної нервової системи, яке супроводжується виключенням притоми, зниженням різноманітних видів чутливості, пригніченням рефлекторної активності. Глибокий наркоз, як правило, супроводжується також розслабленням м'язів, блокадою нейровегетативних та нейроендокринних реакцій, вираженим пригніченням життєво важливих функцій організму. Сучасна анестезіологічна допомога дає можливість цілеспрямовано впливати на певні ланки нервової системи без вираженого негативного впливу на організм. Завдання анестезіологічного забезпечення оперативного втручання: усунення негативних емоцій, больових відчуттів, м'язової напруги, патологічних нейроендокринних та нейровегетативних реакцій, регуляція основних життєво важливих функцій під час операції та в ранній післяопераційний період.

Перше завдання анестезіологічного забезпечення — зменшення психічної травми і негативних емоцій — може бути досягнуто за допомогою загальних засобів для наркозу та транквілізаторів. Вимкнення больової чутливості (аналгезія) досягається за допомогою місцевих та загальних анесте-тичних засобів, наркотичних і ненар-котичних аналгетиків.

Блокада небажаних нейровегетативних та нейроендокринних реакцій може бути здійснена не тільки загальними анестетичними засобами, але й фармакологічними препаратами вузькоспря-мованої дії. З цією метою найчастіше використовують антихолінергічні (хо-лінолітичні) та антиадренергічні (адре-нолітичні) засоби. З їхньою допомогою вдається зменшити негативний вплив не тільки операційної травми, але й деяких чинників наркозу, запобігти надмірній активізації та подальшому виснаженню нейровегетативних та ней-роендокринних механізмів.

Пригнічення захисних рухових реакцій та запобігання підвищенню тонусу м'язів у відповідь на больове подразнення досягаються за допомогою засобів для наркозу та м'язових релаксантів (міорелаксантів). Останні, блокуючи передавання нервових імпульсів у нервово-м'язовому синапсі, спричинюють оборотний параліч поперечно посмугованої скелетної м'язової тканини. Це дає змогу розслабити м'язи (міоплегія) за поверхневого рівня наркозу, коли ще не проявляється його токсичний вплив на організм. Оскільки м'язові релаксанти паралізують поперечно посмуговані м'язи, в тому числі й дихальні, під час їх застосування треба вдаватися до методів штучної вентиляції легенів.

Штучна вентиляція легенів (ШВЛ) дала можливість усунути один із основних недоліків дії загальних анес-тетичних засобів — пригнічення зовнішнього дихання.

Важливим завданням анестезіологічного забезпечення операції є також підгримування адекватного кровообігу. Прикладом цілеспрямованої регуляції судинного тонусу є штучна гіпотензія.

Тільки адекватна корекція водно-електролітного, білкового та інших видів обміну може забезпечити сприятливий перебіг післяопераційного періоду.

Таким чином, сучасна анестезія має у своєму розпорядженні великий арсенал методів та засобів для підтримання адекватного знеболювання і регуляції основних життєвих функцій організму під час операції та в перші години після неї.

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ

Перші відомості про знеболювання під час операцій, болісних лікувальних маніпуляцій (за допомогою вина, кореня мандрагори, опію, індійських конопель та дурману) виявлено в "Папірусі Еберса" (3—2 тис. років до н. е.). Пізніше ці засоби стали використовувати в Єгипті, Китаї, Греції, Римі. Гіппократ (459—377 p. до н. е.) зазначав, що «послабити біль є праця божественна».

У Асірії під час проведення короткочасних операцій хворим стискали судини шиї, спричинюючи цим непритомність (непритомний стан). Багато із цих засобів застосовувалися і у Київській Русі.

Спроби досягти знеболювання на певних ділянках тіла також здійснювалися ще у стародавні часи. Спочатку з цією метою перетискували судини кінцівки, пізніше почали використовувати холод. Про ці методи згадував Абу алі Ібн-Сіна (980—1037). Перелічені методи знеболювання були малоефективні чи небезпечні для життя хворого.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Анестезіологія історія розвитку анестезіології

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок