Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Гноячкові захворювання шкіри

Гноячкові захворювання шкіри

Назва:
Гноячкові захворювання шкіри
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,63 KB
Завантажень:
149
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Гноячкові захворювання шкіри (піодермії) розвиваються в результаті проникнення в шкіру стафілококів чи стрептококів.

Моментами, сприятливими для розвитку піодермій, є мікротравми, цукровий діабет, авітаміноз, зниження місцевого і загального імунітету, а також недотримання правил особистої гігієни. Залежно від збудника, клінічний перебіг піодермії має деякі особливості:

— будь-які прояви стафілодермій на шкірі, як правило, пов'язані з волосяними фолікулами чи вивідними протоками сальних і потових залоз;

— розвиток стрептодермії не пов'язаний з волосяними фолікулами.

Піодермія може бути первинною, тобто розвиватися на до того не зміненій шкірі, і вторинною, тобто розвиватися як ускладнення якогось іншого шкірного захворювання, яке, як правило, супроводжується свербежем.

Стафілодермії

Остіофолікуліт — початковий елемент усіх форм стафілодер-мії з ураженням фолікулів. В усті фолікула з'являється пронизана волосом пустула напівкулястої форми, розміром до шпилькової головки, покриття щільне, вміст — густий вершкоподібний гній, навколо пустули — вузький обідок почервоніння.

Вміст пустули може зсихатися, утворюючи жовтувато-буру кірку. Якщо пустула прорвалася, оголюється поверхнева ерозія. Остіофолікуліт уражує не більш 1/3 волосяного фолікула. Висипання можуть бути поодинокими і множинними. Схильності до периферичного росту і злиття елементів не спостерігається. Найчастіше висипання локалізуюються на шкірі обличчя, особливо в ділянці бороди і вусів у чоловіків. Процес закінчується за 2-3 дні, не залишаючи рубців.

Фолікуліт — гостре гнійне запалення фолікула волоса. Тканини навколо фолікул не уражені. Біля волоса з'являється болючість, набряк, у центрі почервоніння розвивається конусоподібний, пронизаний волосом гноячок, крізь верхівку якого просвічує гній. Гноячок може самостійно підсохнути в кірочку і безслідно зникнути за 3-5 днів або прорвати, оголюючи воронкоподібну ерозію, іноді утворюється рубчик. Фолікуліти можуть виникати на будь-якій ділянці шкірного покриву, де є волосся.

Фурункул — гостре гнійне некротичне ураження фолікула, сальної залози і навколишніх м'яких тканин. Спочатку клієнт відчуває біль, шкіра на тому місці червоніє, набрякає, надалі в центрі набряку з'являється пустула, посилюється почервоніння, а в центрі формується некротичний стержень, який поступово відокремлюється. На місці стержня формується глибока виразка. В міру відділення стержня зменшується болючість, почервоніння, набряк, розсмоктується ущільнення, а на місці виразки формується рубець. При фурункулах може розвиватися лімфаденіт (збільшення регіонарного лімфатичного вузла), лімфангоїт (запалення лімфатичних судин). Може підвищуватися температура, виникати головний біль, розвивається загальне нездужання. Особливо небезпечні фурункули в ділянці обличчя (верхня губа, носогубні складки), бо внаслідок особливостей кровопостачання цієї ділянки може розвинутись сепсис чи тромбоз глибоких вен мозку.

Карбункул — скупчення декількох фурункулів, об'єднаних загальним інфільтратом. Через 4-5 днів від початку розвитку карбункул перетворюється на щільний гострозапальний вузол діаметром до 10 см, нечітко обмежений від навколишньої здорової тканини. Поверхня вузла — напівкуляста, багряного кольору, різко болюча при пальпації. У центрі вузла формується кілька стержнів, при відторгненні яких утворюється велика виразка. На місці виразки залишається грубий рубець. Загальний стан хворого різко погіршується.

Гідраденіт — гнійне запалення апокринових потових залоз, які розміщуються тільки в пахвових, пахових і аногенітальних ділянках. Діти і старі люди на гідраденіт не хворіють, тому що ці залози в них не функціонують. Спочатку в клієнта з'являється відчуття незручності у ділянці враження: невиражена сверблячка, поколювання. У цей період у товщі шкіри можна намацати злегка болісний вузол завбільшки з горошину. Надалі вузол збільшується, болючість наростає, поверхня шкіри над вузлом стає синюшно-багровою, на поверхні утворюються випинання у вигляді сосочків («суче вим'я»). При прориві вузлів утворюються один чи декілька свищових ходів. Після загоювання на місці ураження за-лишаються втягнені рубці.

Хворих на фурункульоз, карбункульоз і гідраденіт лікують в умовах хірургічного кабінету чи хірургічного стаціонару.

Стрептодермії.

Імпетиго частіше виникає на відкритих ділянках тіла, особливо на обличчі (рис. 2.18). Хворіють діти і молоді жінки з ніжною шкірою. Хвороба відрізняється високою контагіозністю, особливо в умовах дитячого колективу. Проявляється висипаннями повер-хневих пухирців на тлі почервонілої шкіри. Пухирці до кількох міліметрів у діаметрі з тонким в'ялим покриттям і рідким вмістом солом'яно-жовтого кольору (фліктена). Зсихаючись, вміст фліктени утворює крихку кірку. Фліктени мають тенденцію до пе-риферичного зростання, можуть зливатися й утворювати вогнища вигадливих обрисів. Після видужування на місці ураження шкіри залишається нестійка гіперпіг-ментація.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Гноячкові захворювання шкіри

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок