Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Гнійні захворювання пухкої сполучної тканини

Гнійні захворювання пухкої сполучної тканини

Назва:
Гнійні захворювання пухкої сполучної тканини
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,45 KB
Завантажень:
40
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Мастит. Для розуміння патогенезу, клініки і лікування маститу потрібно знати деякі особливості анатомії молочної залози.

Молочні залози жінки розташовани на передній поверхні грудної стінки на рівні III—VI ребер. У центрі молочної залози розташований пігментований сосок. Молочна залоза складається з 15—20 окремих радіальне розташованих часток, кожна з яких у свою чергу складається з альвеолярних залоз. Частки залози оточені жировою тканиною і спо-лучнотканинними перетинками. Від часток радіальне ідуть молочні протоки, які відкриваються у центрі соска. Молочна залоза відокремлюється тонким шаром жирової тканини від внут-рішньогрудної фасції, яка прикриває великий грудний м'яз.

Кровопостачання молочної залози здійснюється за рахунок гілок внутрішньої артерії молочної залози, яка відходить від підключичної артерії. Лімфа з молочної залози відтікає в лімфатичні вузли пахвової ямки, грудинні, під- і надключичні лімфатичні вузли.

У молочній залозі можуть розвиватися неспецифічні і специфічні (туберкульоз, сифіліс, актиномікоз) запальні процеси.

Гострий мастит (mastitis acuta) — це гостре гнійне запалення паренхіми (па-ренхіматозний мастит) або сполучної тканини (інтерстиціальний мастит) молочної залози. Спричинює його стафілококова інфекція. Стафілокок проникає у молочну залозу екзогенно (через тріщини сосків) або ендогенне (гематогенним чи лімфогенним шляхами) з наявних у організмі запальних осередків. Рідше гострий мастит спричинюється стрептококом, кишковою, синьогнійною паличками, протеєм, анаеробами. Найчастіше гострий мастит розвивається після пологів під час годування дитини (у 1—5 % породіль) груддю. Розвитку запального процесу u молочній залозі сприяють застій молока і набухання молочних залоз. Звичайно уражується одна молочна залоза, рідше — дві.

Запальний процес розвивається в кілька стадій. Спочатку буває серозна інфільтрація тканини молочної залози. У міжклітинному просторі нагромаджується серозний ексудат, що містить велику кількість лейкоцитів. Пізніше серозна інфільтрація замінюється гнійною, внаслідок чого розвивається флегмона молочної залози. У разі прогресування процесу в залозистих органах запальний процес має тенденцію до поширення (уражена тканина розплавляється, утворюється гнояк). У разі тромбозу судин тканина молочної залози може некротизуватися, і тоді виникає гангренозний мастит.

Багато авторів виділяють такі фази розвитку процесу: серозна, флегмонозна, гнійна, гангренозна.

Для гострого маститу, як і будь-якого запального процесу залозистих органів, є характерними слабко виражена тенденція до відмежування і швидке поширення його в тканині. Запальний процес може локалізуватися лише в молочних протоках (галактофорит) або уражати залози соска (ареоліт).

Гнояки в молочній залозі можуть розташовуватися премамарно (парааре-олярно), інтрамамарно, ретромамарно.

Клінічна картина гострого маститу залежить від стадії захворювання і його локалізації.

Починаається гострий мастит з невеликого ущільнення в молочній залозі, що є наслідком застою молока. Спочатку воно малоболюче, але з часом біль посилюється. Затримується виділення молока. Загальний стан у цей період не порушується. За несвоєчасного або неповноцінного лікування новоутворення в молочній залозі ущільнюється, біль стає інтенсивним, шкіра над ущільненням червоніє. Температура тіла підвищується до 38—39 °С. Можуть бути озноб, головний біль, загальна слабкість. Годувати дитину ураженою молочною залозок) стає тяжко. Збільшуються пахвові лімфатичні вузли. Змінюється формула крові (як у разі запального процесу).

У стадії гнійного розплавлення в центрі ущільнення спостерігається явище флюктуації. Наростають місцеві і загальні прояви.

У гангренозній стадії загальний стан дуже тяжкий. Температура тіла 39— 40 °С, пульс частий — 120—140 за 1 хв. Артеріальний тиск може бути зниженим, язик сухий, шкіра бліда. Над молочною залозою шкіра блідо-зелена або синьо-багряна. Молочна залоза різко збільшена в об'ємі. Збільшуються і стають болючими регіонарні лімфатичні вузли. Змінюється формула крові: високий лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, збільшення ШОЕ.

У стадії абсцедування підтвердити діагноз гнійного маститу можна за допомогою пункції молочної залози, під час якої одержують гній.

Діагноз параареолярного і інтрама-марного маститу поставити не важко на основі описаної вище клінічної картини. При ретромамарному маститі, що локалізується в клітковині ззаду молочної залози, в ділянці великого грудного м'яза спостерігається розлита болюча припухлість без зміни кольору шкіри. Вся уражена залоза ніби піднята або випинається вперед. У разі зміщення залози хвора відчуває біль-Загальні прояви — як і при маститі іншої локалізації. Характерні явища лімфангіту, лімфаденіту.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Гнійні захворювання пухкої сполучної тканини

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок