Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Гнійні захворювання кісток та суглобів. Остеомієліт

Гнійні захворювання кісток та суглобів. Остеомієліт

Назва:
Гнійні захворювання кісток та суглобів. Остеомієліт
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
24,62 KB
Завантажень:
96
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Під терміном "остеомієліт" (osteomyelitis), вперше запровадженим у практику в 1831 p. французьким хірургом Рейно, розуміють інфекційний запальний процес усіх елементів кістки і сусідніх тканин, який супроводжується остеолізом і остеонекрозом.

Першим клінічну картину цього захворювання описав у 1852 p. французький учений Шасеньяк. Він назвав його "есенціальним остеомієлітом".

Інфекційна етіологія остеомієліту була встановлена в кінці XIX ст. У цей час було виділено і його збудники.

Для правильного розуміння патогенезу остеомієліту варто коротко нагадати анатомічну структуру кістки.

Кожна кістка складається з компактної (ззовні) і губчастої (всередині) речовин. Щільна частина складається з кісткових пластинок, між якими проходять гаверсові канали. У них міститься пухка сполучна тканина з кісткотвор-чими клітинами (остеобластами), кровоносними, лімфатичними судинами, нервами. У центрі, вздовж трубчастих кісток, проходить кістковомозковий канал, заповнений кістковим мозком. Зовні кістка вкрита окістям із сполучної тканини. У ній теж є багато остеобластів, за рахунок яких відбуваються ріст кістки в товщину, а також регенерація її у разі пошкодження і запален-ня. У дитячому віці (до закінчення періоду росту) кінці епіфізів вкриті епі-фізарним хрящем, за рахунок якого кістка росте в довжину.

Найчастіше причиною остеомієліту є золотистий стафілокок. Можуть зустрічатися й інші неспецифічні (стрептокок, паличка черевного тифу, протей, синьогнійна паличка) і специфічні (туберкульозна паличка, паличка черевного тифу, бліда спірохета) мікроби.

Остеомієліт частіше уражає у віці 12—17 років.

Класифікація остеомієліту. Запропоновано ряд класифікацій остеомієліту.

За етіологічним чинником остеомієліт ділять на неспецифічний і специфічний. Неспецифічний остеомієліт спричинюється банальною гноєтворною флорою, специфічний — специфічною (туберкульозною, бруцельозною паличками, блідою спірохетою і т. ін.).

Залежно від шляхів проникнення мікробів у кістку розрізняють гематогенний остеомієліт, за якого мікроби потрапляють у кістку гематогенним шляхом, і остеомієліт, за якого інфекція потрапляє у кістку ззовні при відкритих пораненнях або переході інфекції із інфікованих тканин, які оточують кістку.

За клінічним перебігом виділяють гострий і хронічний остеомієліт. Гострий — це частіше гематогенний. Хронічний остеомієліт буває первинно-хронічним (захворювання відразу має хронічний перебіг) або вторинно-хронічним (розвивається після гострого остеомієліту або відкритих поранень).

ГОСТРИЙ ГЕМАТОГЕННИЙ ОСТЕОМІЄЛІТ

Як уже вказувалося, в етіології ос-теомієліту важливу роль відіграє інфекція. При гострому гематогенному ос

теомієліті мікроби потрапляють у кістку з кров'ю з будь-якого гнійного осередку в організмі. Це можуть бути гострі запальні процеси (фурункул, карбункул, бешиха, флегмона), поранення (садна, рани) й прихована латентна інфекція (уражені карієсом зуби, хронічний тонзиліт, хронічне запалення сечових шляхів і ін.). Проте лише про-никнення мікробів у кістку не обов'язково спричинює остеомієліт. Для цього потрібні інші чинники.

Коли етіологія гострого гематогенного остеомієліту зрозуміла, то патогенез його досі до кінця не розгаданий. Запропоновано низку теорій, кожна з яких по-своєму пояснює перебіг гострого гематогенного остеомієліту. При цьому враховують анатомо-фізіологічні особливості організму, його імунологічний стан, морфологічну структуру трубчастих кісток, їх кровопостачання, моменти, що сприяють його розвитку.

Вчення про патогенез гострого гематогенного остеомієліту почало розвиватися в кінці XIX ст., коли Е. Лексер і О. Бобров висловили думку про те, що у виникненні гострого запального процесу в кістці відіграє роль закупорювання її судин бактеріальним ембо-лом (емболічна теорія), мікроби якого, розмножуючись, зумовлюють запалення судинної стінки з пізнішим переходом на кістку. Джерелом інфекції автори вважали захворювання шкіри:

садна, піодермію, фурункульоз, сепсис, приховану інфекцію.

Переважну ураженість гематогенним остеомієлітом дітей і юнаків Е. Лексер і О. Бобров пояснюють анатомічними особливостями кровопостачання кістки в дитячому віці. На їх думку, діафізи, метафізи та епіфізи кісток організму, який росте, мають функціонально ок-ремий кровообіг, внаслідок чого кінцеві судини зазначених відділів кісток утворюють відгалуження, що сліпо закінчуються і не анастомозують. Це сприяє тому, що мікроби в цих закінченнях затримуються, осідають і розвиваються.

Автори наголошують на тому факті, що у дітей переважає червоний кістковий мозок, який менш резистентний до інфекції, ніж жовтий у дорослих.

Згодом виявилася неспроможність теорії Лексера—Боброва. Вказувалося, що теорія ця механічно розглядає складний процес гострого гематогенного остеомієліту.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Гнійні захворювання кісток та суглобів. Остеомієліт

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок