Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Гіпократикоїдна кома

Гіпократикоїдна кома

Назва:
Гіпократикоїдна кома
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,97 KB
Завантажень:
44
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Гіпократикоїдна кома це грізне ускладнення, яке виникає внаслідок гострого порушення функції наднирників. При цьому проходить порушення виділення глюко і мінералокортикоїдів. Воно виникає внаслідок первинного пораження наднирників, або гострої декомпенсації хронічної не достатності наднирників.

Етіологія і патогенез.

Причиною первинної недостатності наднирників може бути порушення кровопостачання з тромбозом артерій і крововиливи (травми і оперативне втручання. Бактеріальне і токсичне пораження, геморагічне пораження і ін.). Гостра декомпенсація хронічної недостатності наднирників, яка раніше протікала відносно спокійно, в наслідок різкої потреби в глюкортикоїдах, при родах, вагітності, операціях, фізичних і психічних травмах, різких коливаннях температури тіла, гострих кишкових інфекціях, а також при недостатньому прийомі для компенсації хронічної надниркової недостатності стероїдних гормонів.

Для гострої надниркової недостатності характерні глибокі порушення обміну, визвані недостатністю глюкокортикоїдів і значне виділення нирками води, натрію, хлору, зниження виділення калію. Дегідратація приводить до зниження рівня натрію хлориду сироватці крові, маса циркулюючої крові, ниркового кровообігу, артеріальний тиск, який у свою чергу приводить до порушення кровообігу в нирках. Шлунково-кишкові розлади з частими, приводить до погіршення дегідратації і нерідко являється основною причиною декомпенсації хронічної надниркової недостатності, яка протікала латентно.

Клініка. Гостра надниркова недостатність. На початкових стадіях проходить однаковими симптомами що при хронічному протіканні, тільки більше вираженими (слабість, швидка втомлюваність, гіперпігментація шкіри і слизових, похудіння, апорексія, тошнота, рвота, де-коли з добавкою крові, поноси, болі в животі, значне зниження артеріального тиску. Виникає гіпонатріємія, гіперкаліємія, гіпоглікемія, і зниження рівня цукру після введення глюкози. Зниження основного обміну, гіперкоагуляція крові, зниження екскреції 17-кетостердів.

Наростання гострої надниркової недостатності веде у першу чергу до появи:

1) Судинного колапсу (частий, слабий пульс, різка гіпотенція, блідість лиця з акроціанозом, прострація, похолодання кінцівок);

2)Шлунково-кишкові розлади безперервна рвота з наявністю крові і різкими болями в животі, симулюючи картину гострого живота в зв’язку із цим хворих можуть помилково госпіталізувати у хірургічне відділення з діагнозом “гострий апендицит”, “холіциститм”, “перфоритивна, виразка шлунка” або в інфекційний відділ з підозріванням на гострий гастро ентероколіт, коли появляється рвота і болі появляється пронос;

3)Симптоми менінгосицефаліту (судороги, марення, м’язовою, астенією).

Декомпенсація хронічної недостатності наднирників може наступати декілька днів, а гостра надниркова недостатність наступає за декілька годин.

Бувають випадки розвитку блискавичної форми коми з летальним кінцем.

Крововиливи в наднирники які виникли в наслідок передозування антикоагулянтів, або підвищеної чутливості до них, характеризуються появою різкої болі в животі, яка може симулювати, гострий панкреотіт, гострий апендицит, і з швидким розвитком колапсу який не рідко закінчується смертю.

Гостра надниркова недостатність крайня степінь декомпенсації адісонової хвороби характеризується серцево-судинними, шлунково-кишковими і невро-психічними розладами, в результаті цього кожна можна виділити три види ком:

а)серцево-судинну форму;

б)шлунково-кишкову форму;

в)невро-психічну формую.

Діагностика ставиться на лабораторних даних. Однако діагноз поставити дуже трудно. Особливо при первинній наднирковій комі і вторинній гострій наднирковій недостатності у хворих з так званим білим адісонізмом (при безпігментній формі) адісонової хвороби. Із лабораторних даних найбільше характерні гіпонатріємія, гіперкаліємія невеликий лекоцитоз з еозінофілією, ацидоз азотемія зниження рівня гідрокортизону і 17-кетостероїдів в сечі.

Лікування. Повинно бути комплексним і направлено на введення стероїдів, дегітратаційних середників. Потрібно боротись з розвитком комансу, гіпокаліємією, супроводжучогю інфекцією і з дезбалансом електролітів. В першу чергу вводять гідрокортизон 125-150 мг в/в струйно. Потім на протязі 3-6 годин в/в капельно. До 600-800 мг в добу під контролем артеріального тиску. Також внутрім’язево вводять по 5 мг ДОКСА 2-3 рази в добу. При підвищенні артеріального тиску до 100/60 мм рт. ст. дозу гідрокортизону, преднізолону і ДОКСА поступово знижують гідрокортизону до 200-400 мг в добу, ДОКСА 5-15 мг в наступні 2-3 дні з врахуванням загального стану хворого.

Дегідраційну терапію приводять разом із введенням староїдів. Внутрівенно крапельно вводять 5% розчин глюкози, ізологічний розчин натрію хлориду 300-5000 мл, плазму альбумін.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Гіпократикоїдна кома

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок