Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Гіперімуноглобулінемія Е

Гіперімуноглобулінемія Е

Назва:
Гіперімуноглобулінемія Е
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,58 KB
Завантажень:
35
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
У 1966 р. японський вчений Ishizaka з колегами відкрив IgE та вивчив його біологічні властивості. З часу відкриття цей імуноглобулін відомий під назвою «атопічний реагін», «анафілаксин».

Основна функція IgE - тригер-реакція гіперчутливості першого (негайного) типу, що лежить в основі алергічних захворювань, таких як атопічний дерматит, бронхіальна астма, алергічний риніт, кропивниця, харчова алергія. Гіперчутливість негайного типу реалізується через взаємодію IgE з базофілами та тучними клітинами, локалізованими в легенях, шкірі, периферичній крові, мигдаликах, шлунково-кишковому тракті. IgE з’єднується з високоафінними FcеRI-рецепторами цих клітин у присутності специфічних антигенів - алергенів, ініціює активацію клітин, що приводить до звільнення біологічно активних медіаторів, таких як гістамін та лейкотрієни. Медіатори викликають розвиток запалення, характерного для алергічних реакцій. Період напівжиття вільних ІgЕ в сироватці становить всього декілька днів, але тучні клітини залишаються сенсибілізованими протягом декількох місяців завдяки високій афінності зв’язку IgЕ з рецепторами FceRI, акі захищають його від руйнування сироватковими протеазами. IgЕ синтезується плазматичними клітинами в центральних лімфоїдних органах: лімфатичних вузлах, селезінці, кістковому мозку, а також у мигдаликах, ендокринних залозах. Найбільша кількість плазматичних клітин з IgE знаходиться в лімфоїдній тканині, асоційованій з респіраторним та шлунково-кишковим трактами.

Відомо, що синтез IgE регулюється Т-лімфоцитами. Відповідають за регуляцію синтезу ІgЕ Т-хелпери 1-го та 2-го типів, які виділяють специфічні цитокіни. Головним стимулом є ІЛ-4, який продукується Т-хелперами 2-го типу, а також ІЛ-13, що синтезують обидва типи Т-хелперів. Ці інтерлейкіни сприяють переключенню В-клітин на синтез імуноглобуліну Е. Інші цитокіни, що виділяють

Т-хелпери 2-го типу - ІЛ-5, ІЛ-6, також підсилюють продукцію IgE.

Т-хелпери 1-го типу виявляють супресивний ефект на синтез цього імуноглобуліну, зумовлений продукцією g-інтерферону (ІФН-g). Таким чином, рівень ІgЕ в сироватці крові залежить від співвідношення цитокінів, які виділяються Т-хелперами 1-го і 2-го типу. Т-хелперам 2-го типу належить основна стимулююча роль у продукції ІgЕ.

Біологічна роль IgE, що склалася у процесі еволюції, полягає в захисті організму від паразитарних інвазій. Відомо, що при гельмінтозах спостерігається значне підвищення продукції ІgЕ у відповідь на виділення гельмінтами алергенів. Ці антигени реагують із сенсибілізованими IgE тучними клітинами й еозинофілами, виділяються медіатори, активується ряд захисних механізмів імунної системи, що приводить до пошкодження гельмінтів і елімінації їх з організму. Можливо, алергія в такому випадку є небажаним побічним ефектом еволюції.

Одразу після відкриття ІgЕ було показано, що рівень цього імуноглобуліну в сироватці крові значно підвищений при алергічних захворюваннях, таких як атопічний дерматит, алергічний риніт, бронхіальна астма, кропивниця, набряк Квінке та анафілаксія. Вважають, що в основі розвитку цієї патології лежать як генетичні механізми, так і вплив ряду чинників зовнішнього середовища.

Високий рівень ІgЕ було визначено також у хворих із первинними імунодефіцитами, що супроводжуються частковим порушенням клітинного імунітету при збережених деяких функціях Т-клітин. Високий рівень продукції IgЕ спостерігався у дітей з синдромом Віскотта-Олдрича, Омена, з гіпоплазією тимусу, синдромом ДіДжорджа, у деяких хворих на загальний варіабельний імунодефіцит та селективний дефіцит ІgА (табл.1). Синдром Віскотта-Олдрича характеризується тромбоцитопенією, екземоподібним дерматитом, надзвичайною чутливістю до інфекцій. В сироватці крові підвищений рівень ІgЕ, ІgА, знижена продукція ІgМ. Синдром Омена (комбінований імунодефіцит з еозинофілією) характеризується Т-клітинною інфільтрацією шкіри, слизових оболонок, паренхіматозних органів, що супроводжується розвитком ексфоліативного дерматиту, лімфаденопатії, гепаспленомегалії, діареї. У хворих спостерігається лейкоцитоз із вираженою еозинофілією, високий рівень ІgЕ при зниженому рівні ІgG, ІgА, ІgМ. Значно підвищена концентрація ІgЕ визначалась у частини хворих із синдромом ДіДжорджа. Цей імунодефіцит характеризується гіпоплазією тимусу, вродженими вадами серця або аорти, гіпокальціємічними судомами внаслідок гіпоплазії або аплазії паращитовидних залоз. Підвищення рівня ІgЕ залежить від ступеня гіпоплазії тимусу, при деяких формах цього дефіциту зберігається нормальна кількість Т-хелперів 2-го типу або їх цитокінів при недостатності Т-хелперів 1-го типу або їх цитокінів. При селективному дефіциті ІgА також досить часто спостерігається підвищена продукція ІgЕ, що супроводжується високою частотою алергічних захворювань.

Надзвичайно високий рівень продукції ІgЕ виявлено у хворих на імунодефіцит, що був описаний ще до відкриття цього імуноглобуліну під назвою Job’s syndrome, який надалі отримав назву гіпер-ІgЕ синдром.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Гіперімуноглобулінемія Е

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок