Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Гарячка: як допомогти малюку

Гарячка: як допомогти малюку

Назва:
Гарячка: як допомогти малюку
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,97 KB
Завантажень:
24
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Зима часто асоціюється у нас не тільки із засніженими килимами вулиць та новорічними святами. Зима - це початок "сезону захворюваності" наших дітей. Яка знайома для кожної мами картина: ще вранці малюк був веселим, жвавим, бавився іграшками, а ввечері раптом став неспокійним, вередливим, відмовляється від їжі. Ви міряєте дитині температуру - і виявляєте гарячку .

Що робити, як подолати цю неприємну ознаку хвороби? І взагалі, чи так необхідна гарячка? Нині існують неоднозначні точки зору на цю проблему. Корисність і шкідливість

Гарячка, або ж лихоманка - це захисно-пристосувальна реакція організму, яка виникає під впливом різноманітних патогенних (хвороботворних) чинників і характеризується перебудовою процесу температурної регуляції, що, зрештою, призводить до підвищення температури тіла.

Взагалі, лихоманка - це один із найдревніших механізмів адаптації організму до мінливих умов довкілля, захисна реакція організму, спрямована на знищення інфекційних агентів. При підвищенні температури тіла спостерігається активація процесів обміну речовин (метаболічних), функції нервової, ендокринної і, що особливо важливо, імунної систем. Остання, отримавши цей своєрідний сигнал, активує специфічні клітини - лейкоцити, антитіла, і починає продукувати особливу речовину - інтерферон. Окрім того, в умовах підвищеної температури тіла мікроорганізми, а також віруси не здатні існувати та розмножуватися. Проте… ця "корисність" лихоманки має свої межі. Справа в тому, що підвищена температура тіла водночас володіє і шкідливим ефектом, оскільки викликає погіршання загального стану дитини за рахунок метаболічних змін, розвитку дихальної та серцевої недостатностей, порушення функції печінки та нирок. А при швидкому і значному підвищенні температури тіла - до 39-40 градусів за Цельсієм - можуть навіть розвинутися й загрозливі для життя стани. Особливо небезпечними є зміни з боку центральної нервової системи (дитина стає пригніченою, її свідомість порушується) і так звані фебрильні (пов'язані з підвищенням температури) судоми.

Процес утворення тепла в людському організмі має назву теплопродукування. Він відбувається за участю ендокринної системи (свою роль тут відіграють гормони щитовидної і надниркових залоз) через стимуляцію процесів окислення в підшкірно-жировій клітковині, м'язах та печінці.

Процес віддачі тепла - тепловіддачі - регулюється зміною тонусу судин шкіри, пришвидшенням дихання, серцевих скорочень, потовиділенням. Усе це призводить до зниження температури тіла шляхом випаровування, випромінювання та теплопроведення.

Регуляція сталості температурного середовища організму залежить від віку дитини та індивідуальної зрілості системи терморегуляції. Так, наприклад, доношені новонароджені діти вже здатні підтримувати постійну температуру тіла, але вони легко перегріваються. А ось недоношені немовлята, які не досягли зрілості терморегуляції, в більшості випадків не спроможні самостійно підтримувати температуру тіла, вони схильні як до охолодження, так і до перегрівання. Що таке 37 градусів за Цельсієм?

Як би ви не міряли температуру тіла дитині, на різних ділянках вона буде різною. Більше того, нормальна температура змінюється за день у межах одного градусу за Цельсієм, навіть якщо дитина здорова. Ректальна (отримана в результаті вимірювання в прямій кишці) температура становить 37,6 градусів за Цельсієм, оральна (при вимірюванні в роті) - дорівнює 37 градусів за Цельсієм. Менш точними вважаються дані, одержані в процесі вимірювання температури в пахвовій впадині (36,6 градусів за Цельсієм є нормою).

Незважаючи на ці особливості, на всіх термометрах цифра 37 відзначена як межа між нормальною і підвищеною температурою. Оптимальний термометр відрізняється від орального тим, що має міцніший наконечник. У сучасних цифрових термометрів наконечники пластикові або ж металеві. Більшість із них безпечно використовувати для вимірювання ректальної температури, а також пахвової. В дітей будь-якого віку найточніше температуру можна виміряти лише ректальним термометром, хоча на це буде потрібно трошки більше часу. У випадку легкого нездужання дитини, можна скористатися термографічними смужками. Для вимірювання температури таку смужку досить тільки прикласти до чола дитини, однак цей спосіб буде найменш точним. Як правильно виміряти температуру

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Гарячка: як допомогти малюку

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок