Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Гастрити

Гастрити

Назва:
Гастрити
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,14 KB
Завантажень:
65
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Хронічний гастрит — це хронічне запалення слизової оболонки шлунка. Він становить 80–85 % усіх хвороб шлунка. Хвороба характеризується хронічним рецидивуючим осередковим або дифузним запаленням слизової оболонки шлунка, порушенням її фізіологічної регенерації і внаслідок цього розвитком прогресуючої атрофії залозового епітелію та секреторної недостатності, а також розладом моторної, нерідко й інкреторної, функції шлунка, що призводить до порушення травлення, обміну речовин і зниження працездатності.

Етіологія та патогенез. Тривалий час причиною виникнення хронічних запальних захворювань верхніх відділів шлунково-кишкового тракту у дітей вважали кілька етіологічних факторів: аліментарний; нервово-психічний; генетичний; імунологічні порушення; порушення моторики шлунка; харчові алергії.

Значення інфекційного фактора тривалий час недооцінювали. У 1983 р. австралійські вчені Warner і Marshall суттєво змінили уявлення про етіопатогенез запальних процесів шлунково-кишкового тракту. Вони виділили, культивували та описали новий мікроорганізм — Helicobacter pylori (Н. Р.).

Нині значення пілоричного гелікобактеріозу як одного з головних етіопатогенетичних факторів у розвитку різних запальних захворювань шлунково-кишкового тракту є загальновизнаним, про що свідчить офіційне занесення гелікобактеричного гастриту до міжнародної класифікації гастритів

Сьогодні до роду Helicobacter pylori належать 8 видів: H. pylori, H. cinaedi, H. Pennelia; чотири види виділяють від тварин — H. pelis (від кішки), H. muridarum (від мишей), H. acynomyx (від гепардів), один вид — H. heilmanii — від людини, собаки та кішки.

Під впливом кількох несприятливих факторів, а також під час лікування антимікробними препаратами Н. Р. може трансформуватися в кокоподібну форму.

Вірулентні властивості Н. Р. можна поділити на кілька груп:

1. Структурні та бактеріальні форми (зігнута “гельдинамічна” форма, джгутики, адгезини, ліпополісахариди, морфологічна трансформація у кокоподібну форму);

2. Позаклітинні бактеріальні фактори (каталаза, уреаза, протеаза, гемолізин, глюкосульфатаза, фосфоліпаза, протеїн-інгібітор HCl-секреції).

3. Індукція, активація або стимуляція клітинних продуктів.

4. Індукція автоімунних реакцій.

До факторів, які ушкоджують слизову оболонку, належать продукти, що виробляються Н. Р.: цитотоксин, реактивний окисний метаболіт, етанол, ацетальдегід, аміак (продукується з сечовини під впливом уреази), високотоксичний лізолецитин.

Частота виділення Н. Р. від хворих на хронічний гастрит становить близько 71–93 %. Найчастіше трапляються випадки, коли у дітей Н. Р. виявляється при ерозивному (86,4±4,3 %) і гіпертрофічному (82,3±1,9 %) гастритах.

При гастриті типу А Н. Р. зустрічається рідко (від 3 до 21 %).

Результати численних серологічних досліджень довели, що Н. Р. — добре адаптований паразит, одна з найпоширеніших бактеріальних інфекцій в світі. Резервуаром Н. Р. є людина. Механізм передачі інфекції в основному контактний (частіше орально-оральний). Факторами передачі можуть бути різні речі, контаміновані слиною, блювотними масами, тканиною шлунка та дуоденума, у тому числі і медичний інструментарій, який застосовується у гастроентерології. Існування персистуючих кокових форм Н. Р. припускає, що він може вижити у навколишньому середовищі та контамінувати у їжу та воду.

Виявлено, що у членів родини дітей, які мають захворювання, пов’язані з Н. Р., у 64 % випадків спостерігається підвищення титрів антитіл до цієї інфекції. Це дає можливість припустити, що висока частота спадкування виразкової хвороби обумовлена внутрішньородинною передачею Н. Р.

Причини розвитку хронічного гастриту різноманітні, найчастіше це різні фактори, які можна поділити на екзогенні та ендогенні. До екзогенних факторів належать порушення режиму харчування, харчування всухом’ятку, вживання дуже гарячої їжі, зловживання спеціями. Ендогенні фактори впливають на слизову оболонку шлунка опосередковано через нервово-гуморальні та токсичні механізми при захворюваннях нервової системи, патології ендокринних залоз, хворобах обміну речовин.

Класифікація. Нині існують класифікації хронічного гастриту, що враховують різноманітні ознаки захворювання, але вони не надають можливості чітко вирізнити патогенетичні форми захворювання, прогноз, адекватну терапію.

У 1998 р. на Всесвітньому з’їзді гастроентерологів, що відбувся в Сіднеї (Австралія), запропоновано нову класифікацію хронічного гастриту, в основу якої було покладено різні патогенетичні механізми розвитку хвороби. Згідно з цією класифікацією розрізняють такі типи гастритів:

Автоімунний хронічний гастрит (тип А) — захворювання, в основі якого лежить вироблення автоантитіл до парієтальних клітин слизової оболонки шлунка, що виробляють HCl і внутрішній фактор. Внаслідок їхньої атрофії розвиваються ахлоргідрія та компенсаторна гіпергастринемія, порушується всмоктування ціанкобаламіну та виникає В12-дефіцитна анемія.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Гастрити

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок