Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Гострі шлунково-кишкові захворювання молодняку раннього віку та їх профілактика

Гострі шлунково-кишкові захворювання молодняку раннього віку та їх профілактика

Назва:
Гострі шлунково-кишкові захворювання молодняку раннього віку та їх профілактика
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
100,92 KB
Завантажень:
161
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Сучасні досягнення мікробіології, епізоотології, імунології і паразитології свідчать про те, що незаразні хвороби і диспепс токсичної форми можуть спричинити ендогенний дисбактеріоз та інфекційні хвороби: ешеріхіоз, сальмонельоз, анаеробну ентеротоксемію, стрептококоз, кандидамікоз, розвиток рота -, корона — і парвовірусної інфекції з ознаками діареї.

Ендогенний дисбактеріоз характеризується зміною співвідношення між окремими групами мікроорганізмів: замість корисних молочнокислих, грампозитивних бактерій (лактобактерії, ацидофільні, ентерококи, біфідобактерії та ін.) збільшується кількість гнильних бактерій — грамнегативних ешеріхій, вульгарного протею, анаеробів, синьогнійної палички, дріжджоподібних та інших представників умовно-патогенної мікрофлори. При дисбактеріозі насамперед зменшується кількість лактобактерій, біфідобактерій та аеробних спороутворюючих бактерій, які характеризуються високою антагоністичною активністю щодо патогенної і гнильної мікрофлори, здатністю створювати у кишечнику кисле середовище, накопичувати ферменти, синтезувати амінокислоти, вітаміни та інші корисні для організму біологічно активні речовини. На місці локалізації корисної мікрофлори в тонкому і в товстому кишечнику заселяються нерідко умовно-патогенними чи патогенними мікроорганізмами. Останні вступають у нові незвичні асоціації, особливо часто з рота-, корона- і парвовірусами та найпростішими — криптоспоридіями.

Зазначені інфекційні хвороби відзначаються певною стаціонарністю, перебігом у формі ензоотії, в результаті пасажування через сприйнятливий організм тварин, вірулентність умовно-патогенних мікроорганізмів зростає.

Ешеріхіоз (колібактеріоз, білий пронос) — найрозповсюдженіша інфекційна хвороба молодняку раннього віку, переважно молозивного періоду, перебіг якої супроводжується профузний проносом, важкою інтоксикацією та зневодненням організму. На сьогодні відомо більше 250 сероваріантів ешеріхій, проте патогенними є ентеротоксигенні ешеріхії із специфічними адгезивними антигенами К99, К88, 987Р, F41, Att 25 та ін. (Головко А.М., 1996). Патогенну дію на організм справляють термолабільні і термостабільні токсини, некротоксин, гемолізин, фібринолізин.

Термолабільний ентеротоксин зв’язується з гангліозидами GM1, розташованими на внутрішньому боці плазматичної мембрани еритроцита, що призводить до гіперсекреції клітинами крипт кишечника ізотонічної рідини з високим вмістом у ній іонів натрію, бікарбонату і хлору та пригніченням їх реабсорбції в кишечнику. Це спричиняє діарею, порушення водно-сольового і кислотно-лужного балансу. Зв’язавшись через рецептор з ентероцитами, термостабільний ентеротоксин активує гунілатциклазу, що обумовлює надмірне виділення рідини у просвіт кишечника і у тварин усугубляє діарею.

Септичні форми E.coli здатні проникати в кров’яне русло макроорганізму і навіть у головний мозок та спричиняти бактеріємію або сепсис незалежно від стану здоров’я тварин. Основним фактором вірулентності септичних ешеріхій є термостабільний ендотоксин, який пригнічує фагоцитиоз, спричиняє запальні процеси, сильний токсикоз, зниження температури тіла, ослаблення серцевої діяльності, діарею.

Найчастіше ешеріхіоз проявляється в ентеротоксичній формі у телят віком 1-3 дні, інколи уражаючи до 80 % тварин, у старшому віці — як змішана форма інфекції(Зароза В.Г., 1995).

Серед інших захворювань, викликаних бактеріальними інфекціями у ранньому віці тварин нерідко діагностують анаеробну ентеротоксемію. Хвороба супроводжується кривавим проносом, характеризується короткочасним підвищенням температури тіла і високою летальністю. Загибель настає на 2-3-й день. Збудником хвороби є патогенні серотипи Cl.perfringens, яких поділяють на 6 типів: А, В, С, Д, Е, F. Морфологічно вони ідентичні, але різні за антигенними властивостями, що зумовлює специфіку клінічного прояву хвороби.

Крім зазначених, новонароджений молодняк може мати хвороби із симптомами діареї за наявності в господарствах таких специфічних інфекцій, як сальмонельоз, лептоспіроз, капілобактеріоз, хвороба Ауескі. Ці хвороби характерні для тварин різного віку.

Ознаки найпоширеніших гострих шлунково-кишкових захворювань новонароджених телят раннього віку наведену в таблиці 16.5. Дані таблиці засвідчують, що неодмінним симптомом прояву гострих шлунково-кишкових захворювань молодняку є діарея, а, крім того — порушення водно-сольового та кислотно-лужного балансу.

Стрептококоз (диплококоз) досить широко розповсюджена хвороба молодняку всіх видів сільськогосподарських тварин. Особливо чутливі до захворювання телята і ягнята 3-7-денного віку. Захворювання супроводжується явищами сепсису, ураженням суглобів, запаленням легень і травного каналу.

Збудником хвороби є стрептодиплокок (Streptococcus lanceolatus), який має форму кока, а здебільшого диплокока. Найчастіше захворювання спостерігається в період масових отелів і окотів, при затримці послідів та розвитку гнійних ендометритів і маститів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Гострі шлунково-кишкові захворювання молодняку раннього віку та їх профілактика

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок