Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Електрокардіографія та її практичне значення. Показники серцевої діяльності. Екстрасистола, причини, види

Електрокардіографія та її практичне значення. Показники серцевої діяльності. Екстрасистола, причини, види

Назва:
Електрокардіографія та її практичне значення. Показники серцевої діяльності. Екстрасистола, причини, види
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,88 KB
Завантажень:
58
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Електрокардіографія – метод графічної реєстрації електричних явищ, що виникають у серці при його діяльності. Біоструми серця реєструють з допомогою електрокардіографів у вигляді кривої – електрокардіограми (ЕКГ). Коливання різниці потенціалів, що виникають при збудженні серцевого м’яза, сприймаються електродами, розміщеними на тілі обстежуваного, і подаються на вхід електрокардіографа. Ця мала напруга проходить через систему катодних ламп, завдяки чому її величина зростає у 600-700 разів. Оскільки величина і напрям електрорушійної сили протягом серцевого циклу весь час змінюються, то і реєстрація відбувається у вигляді кривої. Останніми роками використовують чорнильно пишучі прилади, в яких коливання гальванометра реєструється спеціальним пером на папері, і апарати з тепловим записом. В останніх використовують спеціальний папір темного кольору, на який нанесений парафіно-крейдяний шар блідо-сірого кольору. Запис здійснюється нагрітим пером, під яким шар парафіну розплавляється, а відтак оголюється кольорова основа паперу у вигляді кривої ЕКГ. Рух стрічки для реєстрації ЕКГ найчастіше здійснюється з швидкістю 50 мм/с. Знаючи швидкість руху стрічки, можна розрахувати тривалість елемента ЕКГ. Якщо вона зареєстрована при звичайній швидкості (50 мм/с), то 1 мм кривої буде відповідати 0,02 с. Для зручності розрахунків реєстрація ЕКГ здійснюється на міліметровому папері. Чутливість гальванометра підбирають із розрахунку, щоб напруга 1 мВ викликала відхилення реєструючого приладу на 1 см.

Пацієнт перед записом електрокардіограми роздягається до пояса, панчохи і шкарпетки спускають до щиколоток, з передпліччя знімають годинника і прикраси. У приміщенні повинно бути тепло і світло. Розміри тапчана дають пацієнтові змогу розслабитися під час запису. Руки обстежуваного вільно лежать вздовж тулуба, ноги випрямлені, ступні злегка розведені. Пацієнтові пояснюють безболісність і нешкідливість обстеження.

Електроди для кінцівок накладають на внутрішню поверхню передпліччя над зап’ястком і на внутрішній бік гомілки над щиколоткою. Для поліпшення контакту між шкірою і електродами використовують гідрофільні прокладки з 3-4 шарів марлі або фільтрувального паперу, попередньо змочених у теплому 3-5% розчині кухонної солі чи в 0,9% розчині хімічно чистого натрію хлориду і відтиснутих. Величина прокладок має бути більшою від робочої поверхні електродів. Рекомендують місця накладання електродів протерти сухим фільтрувальним папером, а потім тампоном, змоченим в етиловому спирті чи використовуваному розчині. Електроди на кінцівках закріплюють гумовими ремінцями. При накладанні грудного електрода натискають на гумову грушу, витісняючи з неї повітря, а потім, приклавши до тіла, відпускають її. Шкіра втягується, внаслідок чого утворюється рівномірний контакт з поверхнею електрода. До накладених електродів приєднують штирі кабелю відведення з різноколірними проводами у такій послідовності до правої верхньої кінцівки – червоний, до лівої – жовтий, до лівої нижньої кінцівки – зелений, до правої – чорний, до грудної клітки – білий. Після накладання електродів і приєднання до них кабелів відведення починають реєстрацію електрокардіограми. Регулятор відведення фіксують у положенні і, відпускають кнопку УСП і встановлюють необхідну швидкість руху паперової стрічки. Натискають на кнопку “Запис” і записують необхідне число серцевих циклів (5-6).

Реєстрація інших відведень відбувається аналогічно. При реєстрації ЕКГ у грудних відведеннях обов’язково потрібно виключати запис перед перенесенням грудного електрода з однієї позиції на іншу. Зміну масштабу в разі необхідності проводять натисканням кнопки 2:1 чи 1:2.

Під час реєстрації ЕКГ не слід торкатися кабелів відведень і електродів. Після запису всіх відведень регулятор відведень установлюють у положенні К, виключають стрічкопротяжний механізм, кнопки на лицевій панелі підсилення встановлюють у вихідному положенні. Відривають використану стрічку і роблять на ній необхідні позначення (паспортні дані хворого, відведення). Від’єднують кабель відведень і обережно знімають електроди. Для знаття грудного електрода необхідно стиснути грушу, і електрод сам відпаде від шкіри. Місця накладання електродів протирають марлею або паперовими серветками.

Показниками роботи серця є систолічний і хвилинний об’єми серця.

Ударний, або систолічний об’єм серця – кількість крові, яку викидає шлуночок серця у відповідні порожнини при кожному скороченні. Ударний об’єм залежить від розмірів серця, стану міокарду і організму. У дорослої людини при відносному спокої систолічний об’єм кожного шлуночка складає приблизно 70-80 мл. Таким чином, при скороченні шлуночків в артеріальну систему надходить 140-160 мл крові.

Хвилинний об’єм – кількість крові, які викидає шлуночок серця за 1 хв. Хвилинний об’єм серця – це частка величини ударного об’єму на частому серцевих скорочень в 1 хв. В середньому об’єм складає 3-5 л/хв.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Електрокардіографія та її практичне значення. Показники серцевої діяльності. Екстрасистола, причини, види

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок