Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Значення харчування у профілактиці хвороб серцево-судинного та кишково-шлункового тракту

Значення харчування у профілактиці хвороб серцево-судинного та кишково-шлункового тракту

Назва:
Значення харчування у профілактиці хвороб серцево-судинного та кишково-шлункового тракту
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,27 KB
Завантажень:
99
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Профілактичне та лікувальне (дієтичне) харчування є невід'ємною частиною комплексної терапії та профілактики різних захворювань, в тому числі хвороб серцево-судинного та кишково-шлункового тракту.

Дотримання належної дієти полегшує стан хворих, зменшує можливість повернення хвороби, підвищує ефективність лікування. При деяких захворюваннях шлунковокишкового тракту лікувальне харчування є ведучим у загальному лікувальному комплексі й здійснює більш виражений терапевтичний вплив, ніж інші методи лікування. Важливим моментом в організації лікувального харчування є його режим. Для хворих із захворюваннями шлунка, кишечнику, печінки і жовчних шляхів це має особливо важливе значення.

В основу лікувального харчування можуть бути покладені дієтичні столи за схемою М. І. Певзнера. У процесі лікування хворих можуть переводити з одного столу на іншій, у залежності від плину захворювання під впливом лікування. Неухильне виконання запропонованої лікарем дієти і режиму харчування является передумовою успішного лікування.

Однієї з задач лікувального харчування є поступова підготовка до переходу на загальний раціональний стіл.

У процесі лікування гарні результати при різних захворюваннях дає введення так званих "розвантажувальних" днів. Призначаються яблучні, цукрові, молочні, фруктовосирні й інші дні, звичайно один раз (день) у тиждень.

Яблучні дні призначаються при захворюваннях печінки, товстого кишечнику, порушеннях обміну речовин, гіпертонії. При цьому хворій одержує 1,5 кг сирих яблук у добу (при захворюванні кишечнику яблука приймаються в протертому виді ).

Цукрові дні призначаються при захворюваннях печінки, жовчних шляхів, нирок , кишечнику. Хворий одержує 1,5 літри рідини у виді солодкого чаю з цукром.

Молочні дні призначаються при порушеннях обміну речовин, ожирінні , захворюваннях серцевосудинної системи. Хворий одержує 800 мл молока в добу.

Фруктовосирні дні призначаються при захворюваннях печінки, ожирінні й ін. Хворий одержує 150 г сиру і 1 кг яблук.

При виписці хворого наприкінці курсу лікування лікуючий лікар рекомендує відповідну дієту, домашній режим харчування.

Дотримання в домашніх умовах призначеного лікарем режиму харчування і дієти забезпечує закріплення результатів стаціонарного лікування на тривалий час.

Одним з факторів ризику (ФР) розвитку хвороб системи кровообігу (ХСК) є надлишкова маса тіла НМТ). У виникненні НМТ, порушень ліпідного обміну, АГ, порушень толерантності до вуглеводів визначальним є нераціональне харчування. Крім того, аліментарні порушення можуть сприяти розвитку дистонії та секреторних розладів шлунково-кишкового тракту, виникненню запальних та онкологічних захворювань.

Відомо, що існує тісний зв’язок між загальною смертністю та індексом маси тіла (ІМТ). За даними Фремінгемського дослідження, серцево-судинна захворюваність зростає із збільшенням маси тіла, що найбільше проявляється у пацієнтів віком понад 50 років. Оптимальним слід вважати значення ІМТ у межах 18,5–24,9 кг/м2. Простежена пряма залежність між збільшенням ваги пацієнта та підвищенням артеріального тиску, вмісту ліпідів крові (холестерину та тригліцеридів), рівня глюкози та сечової кислоти в сироватці крові. В Україні ожиріння спостерігають у 20,4 % жінок та у 11 % чоловіків. Встановлено, що його поширеність прогресує з віком як у чоловічій, так і в жіночій популяції, сягаючи при цьому найбільших значень у старших вікових групах (понад 50 років).

Ступінь ризику розвитку ХСК збільшується через високий вміст жирів у харчуванні, особливо деяких насичених жирних кислот (НЖК), через надмірне вживання калорійної їжі та солі. Зниження ступеня ризику пов’язане із достатнім вживанням складних вуглеводів та харчової клітковини. Нині широко обговорюється роль таких антиоксидантів, як вітамін А (b-каротин, ретиноїди), вітаміни С та B і таких мінералів, як селен, залізо та кальцій.

Виникнення певних захворювань зумовлюють такі недоліки в харчуванні:

– надмірне споживання жирів, насичених жирів, холестерину, рафінованого цукру, солі, алкоголю;

– недостатнє споживання поліненасичених жирів, складних вуглеводів і клітковини, вітамінів та мінералів.

Споживання насичених жирів та холестерину зумовлює зростання рівня холестерину крові, що стає причиною розвитку атеросклерозу та агрегації тромбоцитів, які, у свою чергу, призводять до виникнення ІХС, АГ, інсульту та захворювань периферійних артерій.

Політика харчування має бути спрямована на дотримання населенням дієтологічних рекомендацій у цілому, а також з урахуванням профілактики розвитку основних ХСК.

Програма профілактики і лікування АГ в Україні включає:

• розробку і забезпечення населення санітарно-просвітніми матеріалами про шкідливість паління, малорухливого способу життя, ожиріння, надмірного вживання солі, алкогольних напоїв, а також психо-соціального перевантаження;

• визначення раціонів харчування для осіб з підвищеним артеріальним тиском з урахуванням їх способу життя та стану здоров’я;

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Значення харчування у профілактиці хвороб серцево-судинного та кишково-шлункового тракту

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок