Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Інфекція, спричинена вірусом Епштейна–Барр: клінічні варіанти, діагностика, принципи терапії

Інфекція, спричинена вірусом Епштейна–Барр: клінічні варіанти, діагностика, принципи терапії

Назва:
Інфекція, спричинена вірусом Епштейна–Барр: клінічні варіанти, діагностика, принципи терапії
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
43,72 KB
Завантажень:
68
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Інфекція, спричинена вірусом Епштейна–Барр (ВЕБ-інфекція), отримала свою назву на честь канадських вчених Мішеля Епштейна та Евеліни Барр, які в 1964 р. виділили вірус із пухлини (лімфоми) Беркітта та культивували його. У 1968 р. був встановлений причинний взаємозв’язок ВЕБ та імунонуклеозу (ІМ), коли серонегативний працівник лабораторії захворів на ІМ та набув ВЕБ-антитіла. Першою була описана форма ВЕБ-інфекції під назвою “ідіопатичне запалення лімфатичних залоз”. Це зробив у 1884 р. відомий російський педіатр Н. Ф. Філатов. Німецький педіатр Е. Пфейффер у 1889 р. описав спалах цієї інфекції, тоді її назвали лихоманкою Пфейффера. У 1920 р. захворювання отримало назву “інфекційний мононуклеоз”, і лише у 1961 р. на Міжнародному з’їзді інфекціоністів така його назва була остаточно затверджена.

На сьогодні встановлено, що ВЕБ асоційований із цілим рядом онкологічних — в основному лімфопроліферативних (лімфома, назофарингеальна карцинома, 10–20 % усіх ракових пухлин шлунка) — та аутоімунних захворювань (ревматичні хвороби, васкуліти, неспецифічний виразковий коліт та ін.).ВЕБ-інфекція є однією з найпоширеніших інфекцій у світі. Рівень інфікованості дорослого населення становить майже 90–100 %, а дитячого, за даними різних авторів, — від 50 до 80 %.

Етіологія

ВЕБ належить до родини герпесвірусів, роду γ-герпесвірусів. Це ДНК-вмісний вірус. Зрілий вірус має сферичну форму, містить двонитковий ДНК-геном, капсид, протеїн, ліпідну зовнішню оболонку. Двониткова ДНК та прилеглі білкові структури містяться всередині капсиду ікосаедральної форми, який складається зі 162 капсомірів, між капсидом і зовнішньою оболонкою розташований білковий шар. Ліпопротеїновий шар зовнішньої оболонки вірусу має шипоподібні виступи. Нуклеокапсид вірусу містить групоспецифічні білки, зовнішня оболонка — типоспецифічна. ВЕБ належить до великих вірусів, його розмір становить 150–200 нм.

ВЕБ має специфічні антигени: капсидний (VСА), ядерний (ЕВNА), ранні (дифузний ЕАD та локалізований ЕАR), мембранний (МА). Час появи та біологічна значущість цих антигенів неоднакові. Знання строків появи різних антигенів та виявлення антитіл до них надають можливість діагностувати з достатньою достовірністю гостру, латентну та хронічну активну ВЕБ-інфекцію. При гострій інфекції спочатку з’являються антитіла до ранніх антигенів (ЕА, VCA), потім — до ядерного (EBNA). Виявлення антитіл до капсидного (VCA) та ядерного (ЕВNА) антигенів за відсутності антитіл до ранніх антигенів (ЕА) є маркером давнього інфікування — латентної інфекції.

Спектр антитіл суттєво відрізняється при різних захворюваннях, асоційованих із ВЕБ. Так, у пацієнтів з ІМ з’являються антитіла, які належать до трьох класів імуноглобулінів, до різних вірусоспецифічних антигенів. У хворих із лімфомою Беркітта підвищені титри IgG-антитіл до EAR. У хворих із назофарингеальною карциномою підвищені титри IgA-антитіл до ЕАD і VCA. Титри антитіл корелюють зі збільшенням розмірів пухлини та знижуються при успішному її лікуванні.

Епідеміологія

Перше інфікування вірусом залежить від соціальних умов. У країнах, які розвиваються, або в соціально несприятливих родинах інфікування дітей відбувається здебільшого до 3 років, решта — до повноліття. У розвинутих країнах інфікування ВЕБ може відбуватися пізніше.

ВЕБ виділяється з організму хворого або вірусоносія з орофарингеальним секретом, який є основним джерелом інфікування. Передача інфекції відбувається повітряно-крапельним шляхом через інфіковану слину, часто під час поцілунку матір’ю своєї дитини, тому інколи ІМ називають “хворобою поцілунків”. Діти нерідко заражаються ВЕБ через іграшки, забруднені слиною хворої дитини або вірусоносія. Можливі також гемотрансфузійний та статевий шляхи передачі інфекції. Описані випадки вертикальної передачі ВЕБ від матері плоду дозволяють припустити, що цей вірус може бути причиною внутрішньоутробних аномалій.

Контагіозність при ВЕБ-інфекції помірна, що, ймовірно, пов’язано з низькою концентрацією вірусу в слині. У поширенні інфекції має значення спільне користування хворими та здоровими людьми посудом, білизною. Активації інфекції сприяють фактори зниження загального та місцевого імунітету.

Патогенез

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Інфекція, спричинена вірусом Епштейна–Барр: клінічні варіанти, діагностика, принципи терапії

Схожі роботи:


BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок