Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Історія методів введення перкусії та аускольптації

Історія методів введення перкусії та аускольптації

Назва:
Історія методів введення перкусії та аускольптації
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,44 KB
Завантажень:
39
Оцінка:
 
поточна оцінка 0.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
П л а н :

1. Перкусія

2. Аускультація

3. Інші вчені

Перкусія

Відкриття перкусії як методу діагностики мало важливе значення в історії клінічної медицини. З часу, коли цей метод був запропонований віденським лікарем Леопольдом Ауенбруггером, пройшло 200 років, і медицина збагатилася величезною кількістю нововведень, у корені що перетворили її".

Одночасно з трактатом Л. Ауенбруггера в 1761 р. була опублікована праця Дж. Б. Морганьи «Про місцезнаходження і причини хвороб» («De sedibus et causis morborum), що ознаменував собою початок патологічної анатомії.

Зв'язане з цим розвиток прозекторської служби надалі дало можливість проводити клініко-анатомічні зіставлення і сприяло розвитку фізичних методів дослідження хворих.

Успіхи хімії в XIX столітті послужили підставою для створення стосовно до потреб практичної медицини ряду лабораторних методів дослідження. Після удосконалень, внесених у конструкцію мікроскопа Фрауенгофером (1811), Амичи (1816) і ін., у медичну практику ввійшла мікроскопія. Поступово впровадилися і різні види ендоскопії (Ф. Боццини й ін.): ларингоскопія, бронхоскопія, цистоскопія і т.д. Із середини XIX століття в клініці початку широко поширюватися медична термометрія (А. Пиці, 1844; Л. Траубе, 1850). Кінець XIX і початок XX століття ознаменувалися подальшим значним збагаченням клініки: рентгенові промені в діагностиці і терапії, електрокардіографія, осциллографія й інші види інструментального дослідження зробили справжню революцію в клінічній медицині. У наші дні впровадження техніки і досягнень фізичних наук у медицину стає ще великим. На оснащенні клініки з'являються нові технічні засоби для об'єктивної діагностики захворювань, що іноді приводять до виникнення принципово нових методик як у клінічної, так і в експериментальній медицині. Однак, незважаючи на це, стародавній метод перкусії як і раніше зберігає величезне практичне і теоретичне значення. Практичне значення перкусії очевидно, тому що вона дала кожному лікарю новий, доступний метод дослідження хворого і полегшила розпізнавання ряду хвороб. Не менше і її теоретичне значення: уведення перкусії поклало початок застосуванню методів фізичної діагностики в клініці. Слідом за перкусією (Л. Ауенбруггер, Ж.-Н. Корвизар, П.-А. Пиорри, И. Шкода) була введена аускультація (Лаэннек і його послідовники).

Після виникнення методів фізичного дослідження грудних органів стали розвиватися також методи фізичного дослідження черевних органів. У цьому відношенні важливу роль зіграли вітчизняні клініцисти Э. Э. Эйхвальд і особливо В. П. Зразків і створена останнім київська клінічна школа.

Запропонований В. П. Зразковим метод глибокої ковзної пальпації черевних органів і його метод перкусії ознаменували новий етап у розвитку фізичної діагностики.

Сучасна клініка володіє численними і різноманітними способами вивчення хворої людини; але як жоден з них не заміняє і не виключає іншого, так і перкусія, повсякденно застосовувана лікарями, залишається одним з основних клінічних методів дослідження.

Далеко вперед пішла клінічна медицина за 200 років з часу опублікування трактату Леопольда Ауенбруггера. Деякі місця цього трактату в даний час представляються трохи наївними; але не можна не бачити чудової точності багатьох його спостережень, ясності і лаконічності його викладу. Цей невеликий по своєму обсязі праця, не визнаний і навіть осміяний спочатку, з'явився одним з документів революційного новаторства в науці поряд з анатомією А. Везалия, хірургією А. Парі, боротьбою И. Земмельвейса проти «родильної гарячки», віспощепленням, уведеним Э. Дженнером. Як і інші засновники сучасної медицини, Л. Ауенбруггер ввійшов у ряди «Доваторов». Вже одне це вимагає ознайомлення з його працею. Не менше значення має і та обставина, що як у розробці багатьох інших найважливіших проблем медицини, так і в розвитку фізичної діагностики (зокрема, перкусії) видну прогресивну роль зіграли вітчизняні лікарі: Я. О. Саполович у XVIII столітті; Г. И. Сокольский, П. А. Чаруковский, Ф. И. Мацон у XIX столітті; В. П. Зразків, Ф. Г. Яновский у XIX-XX ст.; Н. Д. Стражеско й ін. у XX столітті.

Радянський лікар може тепер по першоджерелу ознайомитися з виникненням і з основами клінічного методу перкусії, із трактатом видатного лікаря Л. Ауенбруггера.

Подібно всім прогресивним ідеям у науці, що одержала своє продовження в її подальшому історичному розвитку, праця Л. Ауенбруггера заслуговує вивчення, найбільшого поваги й уваги.

Зображена на авантитулі емблема — палаюча свіча з написом «Aliis inserviendo iqse consumor» (служачи іншим, знищуюся сам) — символізує самовіддану працю лікаря. Вона була поширена в XVII — XVIII століттях. Голландський лікар і анатом ван Тульп (Тульпиус, 1593 — 1674) і інші пропонували замінити цією емблемою зображення чаші зі змією, прийняте з древніх часів.

Аускультація

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Історія методів введення перкусії та аускольптації

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок