Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Кровообіг. Дихання

Кровообіг. Дихання

Назва:
Кровообіг. Дихання
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,66 KB
Завантажень:
84
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Основне значення системи кровообігу – це постачання кров’ю органів і тканин. Кров безперервно рухається по судинах. До системи кровообігу відносять серце і судини – кровоносні і лімфатичні.

Серце являє собою біологічний насос, завдяки роботі якого кров рухається по замкнутій системі судин. Кожну хвилину серце перекачує в кровоносну систему біля 6 л крові, в добу – більше 8 тисяч літрів, протягом життя (при середній тривалості життя 70 років) – майже 175 млн. літрів крові.

У людини є 2 кола кровообігу – велике і мале. Кров циркулюючи по великому колу кровообігу, забезпечує всі клітини організму киснем і поживними речовинами і забирає від них продукти обміну. Роль малого кола кровообігу в тому, що в капілярах легень забезпечується відновлення (регенерація) газового складу крові.

Тиск крові в різних розділах судинного русла неоднакове: в артеріальній системі він вищий, в венозній – нижчий.

Тиск крові – це тиск крові на стінки кровоносних судин, вимірюється в паска лях (1 Па = 1 Н/м2). Нормальний кров’яний тиск необхідний для циркуляції крові і постачання кров’ю органів і тканин.

Величина кров’яного тиску залежить від трьох основних факторів: частоти і сили серцевих скорочень; величини периферійного супротиву, тобто тонусу стінок судин, головним чином артерій і капілярів; об’єму циркулюючої крові.

Тиск крові визначають в артеріальних, венозних, капілярних судинах.

Розрізняють систолічний, діастолічний, пульсовий і середньо динамічний тиск.

Систолічний (максимальний) тиск – зображує стан міокарда лівого шлуночка. Воно дорівнює 13,3 – 16,0 кПа (100-120 мм рт. ст.).

Діастолічний (мінімальний) тиск характеризує степінь тонусу артеріальних стінок: 7,8 – 10,7 кПа (60-80 мм рт. ст. ).

Пульсовий тиск – це різниця між величинами систолічного і діастолічного тиску. В нормі 4,7-7,3 кПа (35-55 мм рт. ст.).

Середньо динамічний тиск дорівнює сумі діастолічного і 1/3 пульсового тиску. Середньо динамічний тиск виражає енергію безперервного руху крові і представляє собою постійну величину для даної судини.

Дихання – це сукупність процесів, в результаті яких відбувається вживання організмом кисню, його використання і виведення вуглекислого газу.

Дихання включає слідуючи процеси:

1.Зовнішнє дихання (вентиляція легень) – надходження повітря в повітроносні шляхи і обмін повітря між зовнішнім середовищем та альвеолами легень.

2.Дифузія газів між альвеолами і кров’ю.

3.Перенос газів кров’ю.

4.Дифузія газів між кров’ю і тканинами в тканинних капілярах.

5.Внутрішнє (тканинне) – споживання кисню клітинами і виділення вуглекислого газу.

Значення дихання.

1.Газообмін між організмом і зовнішнім середовищем (надходження О2 до клітин організму для окисних процесів, в результаті яких утворюється енергія, а також СО2, який виводиться з організму).

2.Теплорегуляції – легені втрачають теплову енергію а) зігріваючи вдихування повітря, б) під час випаровування води з легень.

3.Видільній функції – через органи дихання з організму виводяться: СО2, Н2О, аміак, пил, мікроорганізми, сечовина, сечова кислота, іони мінеральних солей.

4.Орган нюху – носова порожнина.

5.Голосовий апарат – гортань.

Будова і функції верхніх (носова порожнина, носоглотка, ротоглотка) і нижніх (гортань, трахея, бронхи) дихальних шляхів.

Носова порожнина ділиться хрящовою перегородкою на дві половини – праву і ліву. На перегородці розташовуються три носові раковини, які утворюють носові ходи: верхній, середній і нижній. Стінки порожнини носа вкриті слизовою оболонкою з миготливим епітелієм. Війки епітелію, рухаючись різко і швидко в напрямку ніздрів і повільно й плавно в напрямку легень, затримують і виводять назовні пил та мікроорганізми, які осідають на слиз оболонки. Залози слизової оболонки виділяють слиз, який зволожує стінки порожнини і знижує життєздатність бактерій які потрапляють з повітря.

Слизова оболонка має густу сітку кровоносних судин і капілярів. Кров, що тече по цих судинах, зігріває або охолоджує повітря, яке людина вдихає.

Таким чином, повітря, яке надходить в легені через носову порожнину, очищується, зігрівається і знезаражується. Це не відбувається при диханні через ротову порожнину.

В слизовій оболонці верхньої носової раковини і верхнього відділу перегородки носа знаходяться спеціальні нюхові клітини (рецептори), які утворюють периферичну частину нюхового аналізатора (органа нюху).

Поруч з нюховою порожниною розташовані чотири повітроносні придаткові пазухи носа. Найбільші з них є гайморові (міст у верхніх щелепах) та лобна (в центрі лоба). Пазухи з’єднуються каналами з порожниною носа.

З порожнини носа повітря надходить у носоглотку. У ній містяться скупчення лімфатичних мигдаликів, які у разі запалення можуть збільшуватись і перетворюватися на аденоїди – розростання білястого кольору. Вони утруднюють носове дихання, через декілька років спотворюється вираз обличчя, порушується сон, кисневе голодування мозку.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Кровообіг. Дихання

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок