Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Лазеротерапія. Механізм лікувальної дії

Лазеротерапія. Механізм лікувальної дії

Назва:
Лазеротерапія. Механізм лікувальної дії
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,35 KB
Завантажень:
89
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
ЗМІСТ

1. Вступ.

2. Загальні поняття про лазер.

3. Механізм лікувальної дії.

4. Покази і протипокази до застосування.

Створення лазерів виявилось одним з тих великих досягнень людського розуму, які корінним чином змінюють постановку і вирішення самих різноманітних проблем – великих і малих, наукових і виробничих.

В руках лікарів лазерне випромінювання повертає здоров”я багатьом тисячам пацієнтів. Лазери успішно використовуюють в офтальмології, онкології хірургії, дерматології, гінеколгії, стоматології та інших галузях практичної медицини. Широкий спектр біологічної дії лазерного випромінювання (загальної– на різні системи і внутрішні органи цілісного організму і місцевої – на клітинні елементи тканин) забезпечує можливість проведення високоефективної патогенетичної багатофакторної терапії різних захворювань. Ця якість лазерного випромінювання являється дуже цінною, так як одночасний вплив на декілька ланок патогенетичного ланцюгу забезпечує високий терапевтичний ефект.

Термін “лазер” ( “laser” ) складений з початкових букв п”яти слів сполучення “Light amplification by stimulated emission of radiation”, що в перекладі з англійської означає “посилення світла шляхом його вимушеного випромінювання”. Суттєво, лазер являє собою джерело світла, в якому шляхом зовнішнього освітлення досягається збудження атомів певної речовини. І коли ці атоми під дією зовнішнього електромагнітного випромінювання повертаються в вихідне положення проходить вимушене випромінювання світла.

Лазери – оптичні квантові генератори (ОКГ), які претоврюють різі види енергії в когерентне, монохроматичне випромінювання світла.

Принцип дії лазера складний. Характерними особливостями лазерного випромінювання, що відрізняють його від любого іншого являються: монохроматичність (одноколірність), тобто постійна для кожного лазера чітко визначена довжина хвилі; когерентність, тобто чітка впорядкованість випромінювання – співпадання всіх фаз світлових хвиль в просторі і часі; поляризованість – поперечність світлових хвиль по відношенню до напрямку променя. Ці властивості лазера дозволяють при необхідності отримати випромінювання високої інтенсивності, колосальної сили енергії, виключної спрямованості – практично паралельний пучок світла, який може бути сфокусований в точку, діаметрром, що відповідає довжині хвилі випромінюваного ним світла.

Найпростіші оптичні квантові генератори складютьсчя з слідуюючих частнн: активної речовини, резонансної системи, системи збудження, системи охолодження і джерела живлення.

Основною складовою частиною любого лазера є робоче тіло, активна речовина і активне середовище; в ньому більше половини атомів знаходяться в збудженому стані. Це дозволяє направленому сюди фотону вибити із збудженого атому другий фотон і, таким чином, отримати потік фотонів. В теперішній час в оптичних квантових генераторах використовують більше сотні різних активних речовин, які можна об”єднати в чотири групи: тверді тіла, гази, рідини і напівпровідники, причому найбільш високий коефіцієнт корисної дії (60-70 %) мають напівпровідникові лазери.

Резонансна система (система дзеркал, з яких одне напівпрозоре, встановлених на торці) служать для багатократного проходження фотонів в активному середовищі і їх зіткнення з збудженими атомами, що дозволяє отримати лазерне випромінювання певної сили, що виходять у вигляді паралельного пучка.

Система збудження, накачки і підкачки служить для відправлення в активне середовище фотонів. В медицині в теперішній час найчастіше знаходять використання такі оптичні квантові генератори: ОКГ-12; ОКГ-13; ЛГ-56; ЛГ-75; ЛГ-76; ОК-1; лазерна фізіотерапевтична установка ЛТ-1 (“Ягода”).

Механізм дії лазерного випромінювання, так само як і фізіологічна і лікувальна його дія, вивчені ще дуже мало, так що багато питань залишаються поки що невідомими. В механізмі дії лазеру на тканини, можливо, мають значення: теплова енергія, тиск світла, а за допомогою енергії – ударний ефект, дія електромагнітного поля, фотохімічний, фотоелектричний ефекти і інші.

Великої сили лазерне випромінювання має руйнівну дію на тканини і фізіотерапевтичній практиці не використовується.

В теперішній час у фізіотерапії виокристовують гелій-неонові лазери, які випромінюють енергію низької інтенсивності (з щільністю потоку сили від одиниць до десятків мВт/см2), яка має стимулюючу дію на ряд функцій організму.

Під впливом лазерного аипромінювання стимулюються процеси фагоцитозу, кровотворення, регенерації, частоково прискорюються репаративні процеси в пошкодженому нерві, при переломах кісток, прискорюється заживлення ран, опікових поверхонь, ураження слизової оболонки порожнини рота. Лазерне випромінювання має обезболюючу, протизапальну, судиннопоширюючу дію, знижує судинний тонус, покращує переферичний кровообіг. Воно сприяє збільшенню утворення тромбопластину і тромбіну, прискоренню утворення кров”яного згустку, скорочення часу ретракції.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Лазеротерапія. Механізм лікувальної дії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок