Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Лейкоплакія

Лейкоплакія

Назва:
Лейкоплакія
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,96 KB
Завантажень:
46
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
ЛЕЙКОПЛАКІЯ

Лейкоплакія (leucoplacia, від фецьк. leucos — білий, ріах — пластинка) — ураження CO, що характеризується патологічним зроговінням покривного епітелію, яке здебільшого виникає у відповідь на хронічні екзогенні подразнення.

Перший клінічний опис цього захворювання належить Базену (A.Bazin, 1868). Термін «лейкоплакія» запропонував Швіммер (Е. Schwimmer, 1877), лейкоплакію у порожнині рота досконало описав Відаль (FiVidal, 1883).

Лейкоплакія трапляється у 13% хворих з патологією СОПР віком понад 30 років. У старшому віці, переважно у чоловіків, вона спостерігається у 7—10 разів частіше.

Лейкоплакія належить до розряду факультативних перед-раків. Частота злоякісної трансформації лейкоплакії (залежно від схильності до малігнізації окремих її клінічних форм) становить 15—75%. Тому профілактика, своєчасна діагностика та раціональне, диференційоване для кожної з її форм, лікування є відповідальним завданням лікаря-стоматолога в запобіганні онкологічним захворюванням.

Етіологія. Виникненню лейкоплакії СОПР сприяють подразнювальні чинники, які викликають хронічні запальні процеси. До них належать гострі краї каріозних зубів, нависаючі краї пломб, патологічний прикус, недоброякісно виготовлені протези, гальванізм ротової порожнини, надмірне вживання прянощів, гарячої їжі і особливо куріння. Виникнення лейкоплакії пов'язують з деякими чинниками виробничого середовища (електромагнітні поля високої напруги, шкідливі фактори коксохімічного, електролізного, силумінового, йодного, залізорудного та інших виробництв). Із ендогенних чинників неабияку роль відіграють порушення функції травного каналу, пато-логія ендокринної системи, недостатність ретинолу та вітамінів групи В. Не виключена вроджена чи спадкова схильність до розвитку захворювання. Слід пам'ятати (докладніше про це йтиметься далі), що лейкоплакія може бути симптомом чи синдромом різних хронічних, у тому числі й специфічних, захворювань (сифіліс, червоний вовчак, туберкульоз, СНІД).

Патологічна анатомія. Захворювання характеризується різного ступеня потовщенням епітеліального шару і втягненням у хронічний запальний процес власної пластинки CO, тобто лейкоплакія проявляється як гіперпластичний хронічний запальний процес, при якому прояви гіпер- і паракератозу чергуються між собою.

У випадках, коли зроговіння носить характер паракератозу, найбільш вираженими є явища акантозу. Власна пластинка CO в зоні ураження має запальний інфільтрат із лімфоїдних клітин та плазмоцитів, що часто чергується з осередками фіброзу та склерозу власної пластинки CO (мал. 42).

Клініка. Головною клінічною ознакою лейкоплакії є бляшка — перламутрово-білий чи крейдоподібний елемент, що часто підноситься над рівнем CO і має чіткі, зазублені або розмиті межі з цупкуватою при пальпації поверхнею. Крім спільних ознак лейкоплакії, в її перебігу може спостерігатися низка особ ливостей, які відображені у різних класифікаціях.

Так, І.О.Новик виділяє плоску (гладеньку), підвищену, бородавчасту (верукозну), ерозивну та виразкову форми лейкоплакії; М.Ф.Данилевський, крім того, — початкову (передкератозну) форму; Б.М.Пашков — м'яку. Як своєрідна форма лейкоплакії у курців з локалізацією кератозу на піднебінні виділена так звана лейкоплакія Таппейнера.

Ці форми дають змогу найповніше охопити особливості перебігу захворювання. Так, при початковій, плоскій та м'якій формах лейкоплакії хворий вказує на тривале існування або появу «білої плями», що нічим не турбує хворого. Частіше таке ураження лікар виявляє випадково при лікуванні зубів чи проведенні планового профілактичного огляду різних груп населення. При підвищеній, а особливо при варикозній формі лейкоплакії хворих непокоїть відчуття шорсткуватості або випинання CO. Ще неприємніші відчуття виникають у разі порушення цілісності епітелію. На поверхні зроговіння чи в основі бородавчастого розростання утворюються ерозії, тріщини або виразки, виникає відчуття печіння чи болісності CO. Біль посилюється від дії механічних, хімічних, термічних інгредієнтів їжі. Особливо болісними є ерозії й виразки на червоній каймі губ та язиці.

При лейкоплакії курців (Таппейнера) хворі здебільшого скаржаться на відчуття сухості в порожнині рота і печіння CO.

Оскільки лейкоплакія є процесом хронічним, то вони досить часто не можуть назвати термін виникнення захворювання. Лише у разі порушення цілісності епітелію хворі більш конкретно зазначають час появи садніння, печіння чи болю, бо саме ці симптоми примусили їх звернутися до лікаря.

Під час огляду інколи звертає на себе увагу незадовільний гігієнічний стан ротової порожнини, який ускладнює перебіг лейкоплакії. При обстеженні, як правило, виявляють травмуючі подразники, зруйновані зуби, неповноцінні протези, наявність різнойменних металів у мостоподібних протезах, що межують з ураженою ділянкою CO.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Лейкоплакія

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок