Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Лікарська рослинна сировина, що використовується для приготування водних витяжок

Лікарська рослинна сировина, що використовується для приготування водних витяжок

Назва:
Лікарська рослинна сировина, що використовується для приготування водних витяжок
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,89 KB
Завантажень:
36
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Ще в доісторичні часи люди користувалися дикими рослинами для лікування своїх хвороб. Відомі лікарі стародавніх часів – Єгипту, Індії, Китаю, Греції, Риму (Гліній, Гіппократ, Гален, Ібн-Сіна – знали і широко використовували у своїй практиці багато лікарських рослин.

До наукової медицини з народної перейшло чимало ефективних лікувальних засобів, які набували широкого застосування. Наукові дані дали можливість хіміко-фармацевтичній промисловості освоїти і виготовляти з лікарських рослин препарати: теофедрин, платифілін, резерпін, секуренін. Чимало рослин використовується також у вигляді відварів та настоїв.

Приготовлення витяжок, одержаних з допомогою гарячої води, регламентується в спеціальній статті ДФ Х, котра визначає необхідну дрібність вихідних матеріалів, конкретні способи приготування і концентрацію водних витяжок в тих випадках, коли вона не дана в рецепті. Як правил, настої і відвари готують так: 1 частина рослинного матеріалу на 100 об’ємних частин готової витяжки. Настої і відвари із трави горицвіту, трави конвалії, кореня істоду, кореневища з коренями валеріани готують в співвідношенні 1:30.

Настої і відвари з ядовитих і сильнодіючих матеріалів готують за рецептами. В протилежному випадку з 1 г матеріалу готують 400 мм витяжки. Необхідно мати на увазі, що вказані співвідношення вимагають обов’язкове використання стандартних рослинних матеріалів. Матеріали, які містять діючих речовин менше, як вказано в стандартах, вважається непридатними.

При призначення у лікарських рецептах водних витяжок вказують вид витяжки (настій, відвар), вихідний матеріал, а також концентрацію готової витяжки.

Rp.: Dec. rad. Polemonii cоerulei 6,0 – 18 ml

D.S. По 1 ст. л. 3 рази в день.

Rp.: Inf. rhizoma cum racidis Valerianae ex 10,0-200 ml

D.S.

Кількість води, потрібно для одержання витяжки в наш час, як правило, не вказується. Об’єм визначають, підсумовуючи кількість витяжки, вказаної в рецепті, і додаткової кількості для компенсації адсорбції рідини сировиною – визначають множенням прописаної маси сировини на коефіцієнт водопоглинання, котрий показує кількість рідини, яку містить й г сировини після його вижимання. Коефіцієнт водопоглинання знаходять по стандартних таблицях.

Rp.: Inf. Horum Chamomillae 200 ml

D.S. Полоскання.

При відсутності вказівок в рецепті настій готують, виходячи з розрахунків: 10 ч сировини на 100 мл настою По даних з таблиці на 1 г квітів витрачається 3,4 мл витяжки.

Води треба взяти: 200+3,4=268 мл.

Для одержання настоїв подрібнений матеріал поміщають у інфундирку, наперед прогріту 15 хв. на кип’ячій водяній бані інфундирного апарату, обливають розрахованою кількістю холодної води і екстрагують 15 хв. Потім інфурдирку знімають з водяної бані і залишають для охолодження на 45 хв., проціджують через серіал віджимають, якщо його не дуже мало. В разі потреби доводять водою до певного об’єму.

Відвари з листя толокнянки, кореневища і кореня ревеня, кореневища зміївика і лапчатки і кори дуба ДФ рекомендує проціджувати негайно після зняття з водяної бані, так як відвари швидко мутніють навіть при незначному пониженні температури.

З толокнянки готують тільки відвари, навіть якщо в рецепті вказаний настій. Відвари готують також з сировини, яка містить дубнівні речовини (кора дуба, кореневище зміївика) і антралікозиди (кора крушини, ягоди жостері, листяниці), поскільки форма настою не забезпечує повного переходу діючих речовин у витяжку. Витяжки з сировини, що містить алкалоїди, рекомендують підкислювати (лимонна чи винна кислота).

Одержання настоїв і відварів розведенням концентрованих витяжок.

Свіжо-виготовлені настої і відвари часто мають неодинакові властивості внаслідок нестандартності вихідної сировини, ступеня подрібненості, кількості води, терміну напрівання і охолодження і т.д. Вказані недоліки, а також затрати значного часу для виготовлення спонукали до використання концентрованих припаратів, які розводять водою.

Фармацевтична промисловість випускає значну кількість рідких і сухих концентратів. Часто використовують способи аптечної заготовки концентратів по спеціальних прописах: настоювання рослинних матеріалів при кімнатній температурі, взбовтування. В якості екстрагента використовують найчастіше водно-спиртові суміші 8-20 %.

Використання концентратів дають можливість одержати витяжку з необхідною кількістю діючих речовин. Хоча і деякі недоліки у використанні їх: колір, забарвленість, лужність.

Настої і відвари призначаються і в суміші з іншими лікарськими засобами. В останньому випадку виготовлення ліків складається по меншій мірі з 2-х стадій;

-виготовляють необхідну кількість витяжки;

-в склад витяжки вводять інші інградієнти.

Екстракти – це концентровані витяжки із рослин, очищені від баластних речових.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Лікарська рослинна сировина, що використовується для приготування водних витяжок

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок