Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Лікування реактивних артритів хламідійного та герпес–вірусного генезу. Використання антибактеріальної та противірусної терапії в комбінації з системною ензимотера

Лікування реактивних артритів хламідійного та герпес–вірусного генезу. Використання антибактеріальної та противірусної терапії в комбінації з системною ензимотера

Назва:
Лікування реактивних артритів хламідійного та герпес–вірусного генезу. Використання антибактеріальної та противірусної терапії в комбінації з системною ензимотера
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
23,36 KB
Завантажень:
18
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Етіотропне лікування реактивних артритів (РеА) інфекційного генезу є досить складним завданням, адже інфекційна фаза цієї хвороби швидко переходить в аутоімунну з необхідністю застосування імуносупресивних препаратів на фоні активного розмноження відповідних збудників. Водночас, використання антибактеріальних чи противірусних препаратів зумовлює ряд побічних ефектів з ураженням соматичних систем та розвиток резистентності організму хворого до цих ліків [4]. Тому активно продовжується пошук комплексних підходів до лікування РеА, що пов’язано також із соціальною проблемою — високою та швидкою інвалідизацією таких хворих, найчастіше — молодого працездатного віку. Одним із сучасних і перспективних напрямів лікування інфекційно-аутоімунного запалення, характерного для РеА, є системна ензимотерапія [8], яка, крім імунотропного (на системи цитокінів, адгезивних молекул, лігандів, гуморальних протеїнових факторів запалення, фагоцитозу тощо), алергічного (на вихід гістаміну, брадикініну, активність комплементу, арахідонової кислоти тощо), ендопротеолітичного впливів (на фібриноліз, кініногенез, еластоліз, колагеногенез тощо), має рецепторно-провідникову дію, що може регулювати сигнальні системи і забезпечувати ремодулюючу дію на клітини-мішені, зокрема на ендотеліоцити та синовіоцити [7] Звичайно, цікаво було б прослідкувати два основні шляхи активації клітинної імунної відповіді за умов впливу СЕТ: з одного боку, це метаболізм фосфатидилінозитолу і активація кальційзалежних кіназ і фосфатаз зі включенням транскрипційних факторів нуклеарної родини та серинтеонінових кіназ, з іншого — активація білків з властивостями гуанілтрифосфату, що включає екстрацелюлярні регулятори кіназ, білкові кінази, активовані стресом, і кіназу р38 [5].

Нас зацікавило питання дії етіотропних протиінфекційних препаратів на самі імуноцити, які часто є резервуаром для хламідійної та герпес-вірусної інфекцій, активацію в них месенджерних процесів та особливості специфічної імунної відповіді на ці збудники після проведеного лікування. Ми намагалися оцінити за допомогою наявності специфічної ДНК та відповідної антитілозалежної імунної відповіді, а також основних продуктів активації аденілатциклазної системи — циклічних аденозин- (cAMP) та гуанін-монофосфатів (cGMP) ефективність застосування протиінфекційних препаратів разом з СЕТ у лікуванні хворих на РеА хламідійного та герпес-вірусного генезу. Дослідження проводилося в 2001–2004 рр. на базі відділення ревматології та імунотерапії Львівської обласної клінічної лікарні, яка є клінічної базою кафедри клінічної імунології та алергології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.

Метою нашої роботи була оцінка клініко-лабораторної ефективності та активності аденілциклазної системи в сироватці та мононуклеарах крові хворих на РеА герпес-вірусного та хламідійного генезу за умови застосування ацикловіру (гевірану), спіраміцину (роваміцину) в комбінації з системною ензимотерапією (вобензимом).

Матеріали та методи

Нами було обстежено 86 хворих на гострий та підгострий РеА, які поступали на стаціонарне лікування у відділення ревматології та імунотерапії Львівської обласної клінічної лікарні. Серед них було 38 жінок, 48 чоловіків у віці 16–42 роки, з тривалістю хвороби від 1–14 місяців. Моноартрит був діагностований у 41 хворого, поліартрит — у 35. Інфекційний генез РеА був підтверджений анамнестичними та клінічними даними, молекулярно-генетичними та специфічними імунологічними показниками. Розподіл хворих на РеА за виявленими інфекційними маркерами був таким: 52 хворих мали хламідійний генез РеА, 34 — герпес-вірусний. Хворі з комбінованою інфекцією не були включені в це дослідження, відбір таких хворих продовжується, і вони будуть досліджені в наступних наших роботах.

В залежності від інфекційного збудника хворі були розподілені на групи, які після проведеного обстеження отримували відповідні етіотропні препарати: перша група хворих на РеА отримували спіраміцин (роваміцин) по 9 млн/добу, друга група хворих на РеА — ацикловір (гевіран) по 1200 мг/добу, контрольна група — різні інгібітори ЦОГ-2; в комплексне лікування дослідних груп, крім зазначених препаратів, був включений вобензим по 30 табл./добу. Контрольні і дослідні групи хворих були співставними за віком, статтю, тривалістю і тяжкістю захворювання.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Лікування реактивних артритів хламідійного та герпес–вірусного генезу. Використання антибактеріальної та противірусної терапії в комбінації з системною ензимотера

Схожі роботи:


BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок