Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Максимович-Амбодик – Видатний вчений, педіатр, акушер-гінеколог

Максимович-Амбодик – Видатний вчений, педіатр, акушер-гінеколог

Назва:
Максимович-Амбодик – Видатний вчений, педіатр, акушер-гінеколог
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
26,26 KB
Завантажень:
29
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
П л а н :

1. Російська держава.

2. Роль Петра І.

3. Колекція монстрів.

4. Учені перших медичних шкіл.

5. Роки життя Нестора.

6. Перше оперативне акушерство.

7. Його книга як критика Катерини ІІ.

8. Сучасники Нестора Максимовича-Амбодика.

У великих перетвореннях XVIII ст. знайшли відображення потреби міцніючої Російської держави, що накреслилися ще протягом попереднього століття.

Наприкінці XVII ст. Російська держава займала вже величезні простори в Європі й Азії з багатомільйонним населенням, з централізованим державним апаратом. Але дальший економічний і культурний розвиток Росії гальмувався відсутністю виходів до морських торговельних шляхів на Балтійському і Чорному морях та низьким рівнем використання продуктивних сил країни.

Петро І, організовуючи регулярну армію, будуючи нові міста, створюючи флот, відкриваючи школи загального і спеціального призначення, реорганізуючи управління державою в зв'язку з посиленням закріпачення селянства і збільшенням привілеїв дворянства і купецтва, приділяв увагу також організації медичної справи.

1706 р. видано указ про відкриття «вільних аптек» (приватних), що замінили «зелейні ряди» на ринках. Аптекарський приказ перетворюється спершу на «Аптекарську канцелярію» (1707), згодом на Медичну канцелярію (1718) на чолі з лікарем-«архіятром». Про архіятерство в інших указах згадується вже в 1716 р.

У складі заснованої 1725 р. Академії наук було відділення фізичних (медичних) наук.

Указ про благоустрій Москви проголошував: «По большим улицам й по переулкам чтоби помета й мертвечини нигде против ничьего двора не було й было б везде чисто . А буде всяких чинов люди кто станет всякий помет й мертвечину бросать, й такие люди взяти будут в земский приказ й тем людям за то учинено будет наказание, бити кнутом, да на них же взята будет пеня .»

Висока дитяча смертність, а також дуже поширене, особливо в голодні роки, підкидання дітей, загрожували інтересам держави і вимагали термінових заходів.

Один з указів Петра 1 з нього питання («Про гошпіталі», 1715) проголошував: « .избрать искусньїх жен для сохранения зазорных младенцев, которих жени й девки рождают беззаконно й стида ради отметывают в разные места, отчего оние младенцы безгодно помирают, а иные от тих же, кой их рождают, умерщвляются. Й для того объявить указом, чтобы таких младенцев в непристойные места не отметывали, а приносили к вышеозначенним гошпиталям й клали тайно в окно через такое укрытие, дабыі приношенних лица било не видно. А ежели такие незаконно рождаотщие явятся (будуть викриті.— Ред.) во умерщвлении тех младенцев, й оные за такие злодейственние дела сами казнсны будут смертию. Й те гошпитали построить й кормить изнескладних прибильних доходов .»

Відвідуючи інші країни, Петро І цікавився станом медичного навчання. У Голландії він відвідав відомого професора медицини Бургава, мікроскопіста Левенгука, придбав відому анатомічну колекцію Рюїша.

Ця колекція монстрів (народжених з вадами розвитку) частково збереглася до сьогоднішнього дня у музеях Ленінграда і Казані.

Петро І сам подавав медичну допомогу, вмів виривати зуби, випускати з черевної порожнини асцитичну рідину, бував присутній при розтинах трупів тощо.

Реорганізуючи армію, Петро І передбачав у штатах кожного полку одного лікаря і в кожній роті одного цирульника. Цирульників мали готувати із солдатів самі лікарі, навчаючи їх «брити і пластири до ран прикладати». Через брак своїх лікарів спочатку зверталися до іноземців. Для вивчення медицини посилали молодих людей у Падуанський університет. Все це обходилось державі дуже дорого і не могло задовольнити потреб армії та цивільного населення в медичній допомозі.

З професорів і учених перших наших медичних шкіл потрібно згадати О. Шумлянського, М. Тереховського та Н. Макси-мовича-Амбодика.

Нестор Максимович-Амбодик (1744—1812) закінчив Київську академію і Петербурзьку госпітальну школу, одержав докторський диплом у Страсбурзі. Протягом 24 років він викладав уперше російською мовою акушерство в медичних школах Петербурга, написав перший в нашій країні підручник з акушерства, який мав, за тогочасним звичаєм, довгу назву: «Искусство повивання, или Наука в бабичьем деле, в коем кратко, но ясно толкуется, какое детородные женские части строение имеют, пакт образом надлежит пособлять беременным при родах, роженицам после родов й новорожденным им младенцам во время младолетства; на 5 частей разделенная й многими рисункамиснабженная».

Він першим запровадив демонстрування оперативного акушерства на фантомі, виготовленому за його малюнками, увів у практику акушерські щипці.

Нестор Максимович був високоосвіченою людиною. Він написав і видав ще «Врачебное веществословие, или Описание целительных растений .» з прегарними власними малюнками, «Анатомо-физиологический словарь», в якому подав багато нових термінів; підручник з ботаніки, ботанічний словник.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Максимович-Амбодик – Видатний вчений, педіатр, акушер-гінеколог

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок