Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Механізми травми

Механізми травми

Назва:
Механізми травми
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,00 KB
Завантажень:
53
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Характер травми, її перебіг, ступінь тяжкості залежать від багатьох чинників і особливостей травмів-ного чинника, зокрема, маси і форми предмета, що ним завдали травму, механізму дії, швидкості, з якою він рухається, і кута прикладання сили, площі дотику та часу дії, особливостей тканин організму, умов зовнішнього середовища тощо. Механізм дії травмівного агента на організм може проявлятись у формі стискання тіла, органа чи тканин його, згинання тіла чи органа за межі його природної рухомості, роз-тягування чи скручування окремого органа або частини тіла. Значна кількість травм виникає внаслідок поєднання перелічених механізмів дії, як це буває під час удару важким предметом, що рухається, або у разі падіння з висоти тощо.

Пошкоджуючий ефект механічного агента залежить від сили, його кінетичної енергії, яка визначається його масою та швидкістю руху, форми та поверхні (тупа чи гостра), площі дотику, напрямку сили, а також особливостей тканин і всього організму. Протидія тканин пошкодженню залежить від еластичності (пружності), розтяжності та їх механічної міцності, а ці якості визначаються структурою тканин.

Гострі, а також важкі тупі предмети з малою площею зіткнення з тканинами за значної кінетичної енергії спричиняють звичайно відкриті пошкодження, тобто рани різного характеру (різані, забиті тощо), що проникають у порожнини або не проникають, але супроводжуються пошкодженням внутрішніх органів. Особливо тяжкі відкриті травми бувають у разі розтягування та попадання в рухомі частини машини (трансмісії, маховики, колеса тощо) рук, ніг чи волосся. Такі травми супроводжуються відривами дистальних частин кінцівок (іноді всієї руки), скальпуванням черепа.

Тупі предмети з великою площею спричинюють закриті пошкодження, тобто без порушення цілості шкіри (тупа травма). Так, стиснення тіла між двома машинами чи машиною і стінкою, особливо під час вдиху, зумовлює пошкодження грудної клітки, травматичну асфіксію, яка призводить до розладу кровообігу у верхній ділянці грудей і голові (застій кровлі у венах з розривом малих судин шкіри, слизових оболонок верхніх дихальних шляхів та кон'юнктиви, гіпоксія мозку) та порушення функції дихання (різке зниження тиску в легенях з розривом численних альвеол). Що важчий тупий предмет та більша швидкість його руху, то тяжче ушкодження. Травмуються насамперед тканини, що не здатні протидіяти деформації, з малою еластичністю та механічною міцністю. Це підшкірна основа, малого калібру судини, м'язи, паренхіматозні, порожнисті органи. Внутрішні органи, що містять багато рідини, під час удару чи стискання легко розриваються. З цієї причини тупі удари по тулубу (каменем, дошкою, кулаком тощо) не-рідко спричинюють закриті пошкодження внутрішніх органів — селезінки, печінки, нирок, переповнених тонкої кишки чи сечового міхура. Травмі цих органів сприяє гальмування захисних рефлексів (відсутність скорочення м'язів черевної стінки), що буває у стані сп'яніння чи в разі отруєння іншими речовинами.

Тупі пошкодження виникають у разі падіння тіла на тверду поверхню або під час руху з величезним прискоренням, як це буває в аеронавігації та космонавтиці. Тіло, що ру-хається з великою швидкістю, зазнає травми у разі як позитивного прямолінійного та радіального прискорення, так і, особливо, негативного (протилежного), яке виникає в мо-мент зіткнення тіла людини з нерухомою перешкодою. Так, у разі падіння з висоти, а також лобового зіткнення автомобілів, що їдуть з великою швидкістю (чи автомобіля з іншою перешкодою, наприклад, стіною), виникають травми не тільки у ділянці контакту тіла з травмівним чинником, а й на певній відстані: у разі падіння на ноги чи сідницю по-ряд із переломом кісток ніг спостерігається перелом основи черепа чи хребетного стовпа; контузія мозку на протилежному забиттю черепа боці; перелом шийного відділу хребетного стовпа внаслідок відкидання назад голови водія чи пасажира автомобіля під час зіткнення його з перешкодою. Травми, пов'язані з дією великого прискорення, називаються целера-ційними (від лат. celer — швидкий). Вони виникають за раптової зупинки тіла або його частини під час удару через те, що інші органи або, зокрема, вміст порожнини черепа чи черевної порожнини, або частини тіла, що лежить вище від органів, які зіткнулися з перешкодою, продовжують рухатися. В аеронавігації та космонавтиці, де діють різні за напрямком прискорення (прямолінійні — поперекові, радіальні — краніо-кау-дальні), що призводять до величезних перевантажень, умови для виникнення цього типу макро- та мікрострук-турних травм (струси, порушення кровообігу, мікровиливи тощо) створюються дуже часто.

Шкіра, кістки, сухожилки здатні протидіяти деформації та механічній силі. Проте значна сила, що діє за механізмом згинання чи скручування, часто зумовлює пошкодження довгих трубчастих кісток (переломи під час удару під прямим кутом по ногах людини, яка стоїть, переломи у лижників та ковзанярів під час різких поворотів тощо).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Механізми травми

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок