Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Мозковий інсульт: сучасний погляд на проблему та стратегію лікування

Мозковий інсульт: сучасний погляд на проблему та стратегію лікування

Назва:
Мозковий інсульт: сучасний погляд на проблему та стратегію лікування
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
50,37 KB
Завантажень:
145
Оцінка:
 
поточна оцінка 0.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Сьогодні важко з’ясувати, хто вперше ввів у медичну практику терміни “інсульт” і “апоплексія”, які використовуються як синоніми: інсульт (від лат. insultus) — приступ, удар; апоплексія (від грец. apopleptico) — параліч, раптовий крововилив. Можливо, саме тому лікарі різних спеціальностей часто ототожнюють інсульт з крововиливом, хоча відомо, що за характером патологічного процесу розрізняють два види інсульту: ішемічний, зумовлений дефіцитом кровотоку в певній ділянці головного мозку, здебільшого оклюзією кровоносної судини, що призводить до гіпоксії-ішемії з формуванням зони некрозу — інфаркту (розм’якшення мозку); геморагічний — крововилив у речовину головного мозку (паренхіматозний) або у підпавутинний простір (субарахноїдальний), що здебільшого виникає через розрив артеріальних або артеріовенозних аневризм (per rexis) і шляхом діапедезу плазми крові та еритроцитів із дрібних артерій, капілярів і вен через підвищену проникність судинних стінок, зумовлену дистонією, гіпоксією, стазом, престазом або інтоксикацією.

Згідно з рекомендаціями, запропонованими Європейською ініціативою з проблем інсульту, інсульт визначається як раптовий неврологічний дефіцит, зумовлений ішемією або геморагією центральної нервової системи. На нашу думку, наведене визначення лише частково розкриває сутність інсульту, зокрема, наявність клінічних неврологічних симптомів і механізм їх виникнення, але не відображає тривалості та оборотності порушень неврологічних функцій. Тому чи можна вважати методологічно правильним таке визначення, що спирається лише на один критерій — механізм розвитку неврологічного дефіциту? Точнішим є інше формулювання: інсульт — це цереброваскулярна катастрофа, синдром швидкого розвитку симптомів та ознак фокальної чи глобальної втрати мозкових функцій з неврологічними симптомами, що тривають 24 годин і більше або призводять до смерті без іншої видимої причини її виникнення [13]. Наведене визначення інсульту конкретніше відображає природу захворювання, констатує тривалість виявлення неврологічних порушень і можливість розвитку фатальних наслідків після такої цереброваскулярної події.

На нашу думку, виправданим і адекватним є визначення мозкового інсульту, запропоноване неврологами у другій половині ХХ сторіччя: це гостре порушення мозкового кровообігу, яке супроводжується структурно-морфологічними змінами в тканині мозку і стійким неврологічним дефіцитом, що утримується 24 години і більше після появи перших симптомів події. Представлене визначення інсульту не тільки пов’язує структурно-морфологічні зміни тканини мозку і швидкий розвиток неврологічних симптомів саме з порушенням мозкового кровообігу, але й враховує тривалість і оборотність розладів функції головного мозку.

Мозковий інсульт є всесвітньою проблемою, яка щорічно вражає велику кількість дорослого населення як в економічно розвинених, так і в країнах з перехідною економікою. Зокрема, в Об’єднаній Європі щорічно реєструється 1,75 млн. інсультів, у США — 700 000, в Росії — понад 450 000. Україна, на жаль, не є винятком. У 2002 р. в нашій країні було зареєстровано 118 443 випадки інсульту. Статистичні дані останніх років свідчать, що в середньому кожні 45 секунд у США і кожні 90 секунд у Росії виникає інсульт. Приблизно в одного з 4-х чоловіків та однієї з 5-ти жінок віком до 45 років може статися інсульт [13]. Частота розвитку інсульту зростає зі збільшенням віку хворих. Це хвороба осіб переважно середнього і похилого віку. У людей віком 60 років і більше частота інсульту дорівнює частоті ішемічної хвороби серця (ІХС), а в осіб віком понад 70 років поширеність мозкового інсульту перевищує поширеність ІХС [10]. Майже третина інсультів розвивається в осіб до 60 років. Причому частота гострих порушень мозкового кровообігу (ПМК) у чоловіків зростає пропорційно віку, а у жінок — здебільшого в період менопаузи. У віці до 55 років інсульт у жінок зустрічається в 2 рази рідше, ніж у чоловіків. На вікову групу до 40 років приходиться лише 3 % інсультів [14].

За даними ВООЗ, у розвинених країнах світу щорічно реєструється від 100 до 300 інсультів на кожні 100 тис. населення. В Україні кількість інсультів, що виникають протягом одного року, становить близько 209 випадків на 100 тис. населення. Поширеність мозкового інсульту в країнах Європи, на думку багатьох фахівців, у найближчі 25 років буде зростати у зв’язку з постарінням населення в індустріально розвинених країнах.

На жаль, чверть хворих, які перенесли інсульт, вмирають, а з тих пацієнтів, що вижили після інсульту, приблизно одна третина має тяжкі наслідки у вигляді вираженого неврологічного дефекту, психічних розладів, що зумовлюють стійку втрату працездатності та залежність від сторонньої допомоги в повсякденному житті. До того ж, принаймні один з шести пацієнтів переносить повторний інсульт протягом наступних 5 років. За нашими даними, з хворих, які перенесли інсульт, до трудової діяльності повертаються близько 18–20 %.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Мозковий інсульт: сучасний погляд на проблему та стратегію лікування

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок