Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Молекулярно-генетичні аспекти трансплантації гемопоетичних клітин

Молекулярно-генетичні аспекти трансплантації гемопоетичних клітин

Назва:
Молекулярно-генетичні аспекти трансплантації гемопоетичних клітин
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,47 KB
Завантажень:
45
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Останні роки ознаменовані значним прогресом у вивченні основ трансформації злоякісної клітини. Стало відомо, що субстратом цього процесу є накопичення пошкоджень у генах, які відповідають за регуляцію клітинної проліферації та апоптозу. Це дозволило розробити принципово нові підходи до діагностики, моніторингу і лікування онкогематологічної патології. Молекулярно-генетична діагностика відкрила нові перспективи у розшифровці молекулярних механізмів канцерогенезу, виборі адекватного лікування та підвищенні ефективності терапії. Успіхи в цьому напрямку дозволили ідентифікувати певні молекулярно-генетичні аномалії не тільки в гострий період захворювання, але і виявляти залишковий пул пухлинних клітин у стадії клінічної ремісії. Дані щодо наявності пухлинного клону сприяють визначенню ступеня злоякісності і стадії розвитку пухлинного процесу, що значною мірою визначає вибір тактики лікування. Не можна не відмітити значення імуногенетичного паспорта хворих не тільки в аспекті селекції гістосумісних пар донор–реципієнт, але і при вивченні генетичної схильності до соматичної патології та імунологічних порушень — супутніх проявів при лікуванні. Вивчення асоціації характеристик системи HLA з виникненням, перебігом та прогнозом перебігу захворювання у хворих на онкогематологічну патологію є вкрай актуальним.

Метою даного дослідження було проведення паралелей між клінічним перебігом онкогематологічної патології, з одного боку, та цитогенетичними, молекулярно-генетичними маркерами пухлинного процесу й імуногенетичним профілем — з іншого, для подальшої оптимізації лікувальної тактики і прогнозування перебігу захворювання.

Матеріали та методи

Об’єктом дослідження були 94 хворих на онкогематологічну патологію (хвороба Ходжкіна, неходжкінські злоякісні лімфоми, гострі лейкемії, мієломна хвороба, хронічна лімфоїдна лейкемія (ХЛЛ), хронічна мієлоїдна лейкемія (ХМЛ).У схему обстеження цих пацієнтів — потенційних реципієнтів аутологічної трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин (ТГСК) — для додаткової характеристики особливостей захворювання були введені цитогенетичні, молекулярно-генетичні та імуногенетичні дослідження. Після проведення всебічного первинного обстеження хворих проводилася терапія за розробленими нами протоколами лікування, у тому числі із застосуванням ТГСК. Цитогенетичні дослідження проводилися на прямих та 24-годинних нестимульованих культурах клітин кісткового мозку за стандартною методикою [1]. Ідентифікацію кожної пари хромосом та їх змін проводили згідно з критеріями ISCN (1995) [2]. У контрольну групу ввійшли 59 практично здорових осіб без гематологічної патології.

Результати та їх обговорення

Цитогенетичне дослідження (каріотипування клітин кісткового мозку) проводилося у 21 хворого, у яких було діагностовано: 7 хворих — ХМЛ, 1 — ХЛЛ, 5 — гостра мієлобластна лейкемія (ГМЛ), 5 — гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ), 2 — хвороба Ходжкіна та 1 —лімфома. Серед пацієнтів з ХМЛ було виявлено пухлинний клон з транслокацією у всіх досліджених метафазах. При цьому в одного з цих пацієнтів у 10 % метафазних пластинок була відсутня Y-хромосома. Клінічними особливостями перебігу ХМЛ даного пацієнта (хворий Х., 23 роки) були гіпертромбоцитоз та 4 % бластів у кістковому мозку на момент встановлення діагнозу. Таким чином, хворий належав до групи високого ризику ХМЛ, у зв’язку з чим була розпочата терапія інтерферонами в поєднанні з цитозаром.

Із п’яти обстежених пацієнтів з ГМЛ у двох був нормальний каріотип; у одного пацієнта (хворий М., 49 років) 81 % клітин представляв клон з додатковою 6-ою та 10-ою хромосомами, а 19 % клітин мали нормальний каріотип. Захворювання характеризувалося несприятливим перебігом — перша ремісія утримувалася 1,5 місяці, після чого розвинувся ранній кістковомозковий рецидив захворювання. П’ять обстежених хворих з ГЛЛ та двоє хворих з лімфогранулематозом (ЛГМ) мали каріотип без порушень.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Молекулярно-генетичні аспекти трансплантації гемопоетичних клітин

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок