Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Набуті вади серця

Набуті вади серця

Назва:
Набуті вади серця
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,44 KB
Завантажень:
185
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.7


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Стеноз лівого атріовентрикулярного отвору.

Причиною даної вади практично завжди є ревматизм. Клінічні ознаки даної вади проявляються в середньому через 10-12років після перенесеного ревматизму. В нормі площа мітрального отвору 4-6куб.см. Звуження його до 2,5см не супроводжується порушенням гемодинаміки. Зменшення площі лівого атріовентрикулярного отвору до 1,5- 1куб.см і менше супроводжується помітними геодинамічними зрушеннями.

Клінічна картина. В період компенсації хворий скарг не подає. У випадку декомпенсації хворі скаржаться на задишку, яка спочатку виникає при фізичному навантаженні, потім виникає ортопне, приступи пароксизмальної задишки вночі - серцева астма, а в подальшому може виникнути альвеолярний набряк легень. Хворого турбує кашель з наявністю крові в харкотинні (кровохаркання); серцебиття, перебої в роботі серця, у виражених випадках декомпенсації - біль у правому підребер’ї, набряки, збільшення живота. Скарги хворого можуть залежати і від ускладнень - особливо тромбоемболій у великому колі кровоплину (судини головного мозку, рук, ніг і т.д.).

При огляді відмічається блідість або ціанотичний рум’янець на щоках, який має вигляд «метелика», акроціаноз, пульсація в епігастральній ділянці. При вираженій декомпенсації - збільшення живота, набряк ніг.

Пальпаторно в ділянці верхівки серця (особливо у положенні на лівому боці) можна визначити діастолічне тремтіння грудної клітки (котяче муркотіння); симптом двох молоточків: якщо долоню руки покласти на ділянку верхівки серця, а пальці - на основу у ІІ міжребір’ї зліва, то можна відчути хлопаючий І тон над верхівкою і акцент ІІ-го тону над легеневою артерією.

При перкусії - межі серця розширені вверх (гіпертрофія лівого передсердя) і рідше - вправо (за рахунок гіпертрофії правого шлуночка серця). Можливе зміщення меж серця і вліво.

Аускультативно - хлопаючі (підсилений) І тон над верхівкою, тон відкриття мітрального клапану, акцент та роздвоєння ІІ тону над легеневою артерією; протодіастолічний або пресистолічний шуми. Інколи при вираженій дилатації правого шлуночка і зменшені серцевого викиду шум не прослуховується - «німий» стеноз лівого венозного отвору. Підсилений І тон разом з тоном відкриття мітрального клапану носять назву ритм «перепілки». Ритм «перепілки» разом з наростаючим пресистолічним, або убуваючим протодіастолічним шумом складають класичну мелодію мітрального стенозу, яка найкраще прослуховується в положенні хворого на лівому боці. При появі миготливої аритмії діастолічний шум зникає. При високій легеневій гіпертензії і її розширенням у ІІ-му підребер’ї зліва може прослуховуватися діастолічний шум - шум Стіла.

Пульс малого наповнення і напруження, часто аритмічний, дефіцит пульсу у випадку миготливої аритмії.

Артеріальний тиск знижений.

ЕКГ. Ознаки гіпертрофії лівого передсердя - поширені, більше 0,10сек зубець Р у І і ІІ стандартних відведеннях (Р - mitrale).

Ознаки гіпертрофії правого шлуночка серця - відхилення електричної осі серця вправо

- у V1-V2 високий зубець R, глибокий зубець S у V5-V6

- зубець Т у відведеннях ІІІ, аVF, V1-V2 знижений, або двофазний.

ФКГ. На верхівці серця - значно збільшена амплітуда І тону і тон відкриття мітрального клапану, який реєструється через 0,08-0,12с після ІІ тону; подовження інтервалу а-І тон до 0,08-0,12с (норма до 0,04с), убуваючий протодіастолічний або наростаючий до І тону пресистолічний шуми. Над легеневою артерією збільшення амплітуди і розчеплення ІІ тону (до 0,07с).

Рентгенологічне дослідження серця: згладження талії серця, випинання 2 і 3 дуг (легеневої артерії і лівого передсердя) по лівому контуру серця, відхилення контрастованого стравоходу по дузі малого радіуса (менше 6см).

ЕхоКГ - однонаправлений рух стулок мітрального клапану;

- зниження швидкості діастолічного закриття передньої стулки і зменшення амплітуди її розкриття;

- потовщення і кальциноз стулок клапану.

- збільшення лівого передсердя;

- збільшення і гіпертрофія правого шлуночка.

Лікування. Специфічних консервативних методів лікування мітрального стенозу немає. При виникненні задухи в останні роки рекомендують застосовувати анаприлін, або інші β-адреноблокатори без внутрішньої симпатоміметичної активності. β-адреноблокатори зменшують скоротливу здатність правого шлуночка серця, зменшуючи кровонаповнення легеневих судин. Окрім цього сповільнення ЧСС та подовження діастоли також зменшують застій в легенях і збільшують серцевий викид. При цьому покращується самопочуття хворого, зменшується задишка і зростає толерантність до фізичного навантаження.

Призначають також серцеві глікозиди (при миготливій аритмії), сечогінні засоби, засоби, які покращують метаболічні процеси в міокарді. При активному ревматичному процесі - протиревматичні засоби, антибіотики, глюкокортикоїди. Але ліквідувати мітральний стеноз можна тільки хірургічним втручанням.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Набуті вади серця

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок