Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Окисно-відновлювальні процеси у фармацевтичному аналізі

Окисно-відновлювальні процеси у фармацевтичному аналізі

Назва:
Окисно-відновлювальні процеси у фармацевтичному аналізі
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
78,92 KB
Завантажень:
113
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Методи окислення – відновлення базуються на застосуванні окисно-відновних реакцій, тобто реакцій, пов’язаних з переносом електронів.

В якості окислювачів найчастіше застосовуються титровані розчини перманганату калію, біхромата калію, йоду, йодату калію і брамата калію.

Із відновників застосовуються розчини тіосульфата натрію (для визначення йоду), сульфата заліза (2+), миш’яковистої кіслоти, хлориду (2+) і т.д. Звідси відбивають окремі назви методик – йодлметрія, броматометрія, перманганатометрія (манганометрія) і т.д.

Окислювально-відновними реакціями називаються також хімічні реакції, при яких відбувається перехід електронів (е-) від однієї речовини до іншої. Речовина, віддає електрони окислюється, а речовина, що приєднує електрони, відновлюється:

або в загальному вигляді: окисна форма +ne- « відновлена форма.

Яка-небудь окислювально-відновна реакція складається із двох процесів:

а) віддачі електронів відновникам і його окислення;

б) приєднання відданих електронів до окислювача або його відновника.

Методи окислення – відновлення дуже розповсюджені методи тетриметричного аналізу, що дозволяють прямо або зворотно практично всі неорганічні лікарські речовини, здатні за певних умов, стехіатрично приймати або віддавати електрони, тобто бути окисниками або відновниками. Крім того, методи окисно-відновного титрування придатні для визначення багатьох органічних лікарських речовин, які є потенційними відновниками, тому можуть бути окиснені до речовин з метою відновною здатністю, ніж вихідні речовини.

Кінцеву точку титрування в окисно-відновних методах визначають за допомогою редокс-індикаторів – речовин, здатних у середовищі з певним окисно-відновним потенціалом окислюватися і змінювати своє забарвлення, а також специфічних індикаторів (наприклад метиловий червоний у броматометрії, крохмаль у йодометрії).

Процеси окислення й відновлення широко застосовуються у якісних му та кількісному аналізі для дослідження сполук, що містять елементи, які легко змінюють свій ступінь окислення. Наприклад для виявлення йона Hg2+ використовують реакцію його відновлення станум (ІІ) – йонами:

Утворення білого осаду меркурію (І) хлориду свідчить про наявність у розчинів йонів Hg2+

Катіони купрум (ІІ) можна виявити за реакцією з йодид-іонами, в результаті якого утворюється вільний йод і білий осад Cu2I2

в якісному аналізі окисно-відновні реакції застосовую із метою розділення іонів, що окислюються або відновлюються з утворенням малорозчинних сполук, наприклад: для відділення манган (ІІ) – іона його окоснюють гідроген пероксидом до манган (ІV) оксиду, який практично не розчинний у воді:

За потреби окиснити досліджуваний зразок зазвичай використовують гідроген пероксид, нітратну кислоту й нітрати, калій дихромат або калій перманганат тощо.

У кількісному аналізі існує ціла група методів, які ґрунтуються на окисно-відновних процесах, так звана оксидиметрія. До них належить, наприклад перманганатометрія та йодлметрія. Як відновники в аналітичних дослідженнях начастіше використовують активні метали (Zn, Fe, Sn, та ін.), а також сполуки, що мають відновні властивості, наприклад: SnCl2, Na2SO3, Na2S2O3, Na2NO2.

У фармацевтичному аналізі найчастіше застосовуються перманганатометрія, йодлметрія, броматометрія, нітритометрія. Перманганатометрія – окислювачем є перманганат калію, який взаємодіє з окислюючи ми речовинами (відновниками) дуже легко віддає частину свого кисню і марганцем відновлюється.

В кислому середовищі реакція проходить так:

або

тобто 2 молекули перманганату віддають 5 атомів кисню, а також атом марганцю приєднує по 5 електронів.

Схема окислення в середовищі з малою концентрацією відновних іонів буде іншою:

або

Виділяють 3 атоми кисню, а також кожний атом марганцю приєднує 3 електрони. Тому розрахунок грам – еквівалента перманганата калію буває різноманітним. В першому випадку він дорівнює 31,606 г, а іншому – 58,68 г. Індикатором є сам розчин перманганату калію.

Перманганатометрія базується на використанні лікарських речовин, що визначаються, перманганат-іонами. Найчастіше в титриметричному аналіз застосовуються реакції окислення перманганат-іонами в сильно-кислому середовищі. Концентрація кислоти повинна бути не менше 1моль/л. це зумовлено тим, що речовина редокс-потенціалу системи MnO-4/Mn2+ дуже сильно залежить від концентрації кислоти.

Для створення кислого середовища застосовують кислоту сульфатну, а не хлороводневі, оскільки хлорид-іони проявляють відновні властивості й можуть бути окислені перманганат-іона до хлору.

Нітратна кислота сама є окисником і може викликати побічні реакції, тому її теж не застосовують.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Окисно-відновлювальні процеси у фармацевтичному аналізі

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок