Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Опис рослин: Мучниця звичайна. Меліса лікарська. М'ята перцева

Опис рослин: Мучниця звичайна. Меліса лікарська. М'ята перцева

Назва:
Опис рослин: Мучниця звичайна. Меліса лікарська. М'ята перцева
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,04 KB
Завантажень:
57
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Мучниця звичайна (Arctostaphylos uva-ursi), ведмеже вушко, орусничник, ведмежа ягода, вовчі. ягідки та інші назви.

Родина вересових — Ericaceae.

З лікувальною метою використовують листя рослини.

Поширена в північних районах Європейської частини Радянського Союзу. Трапляється й на Україні (лише на Поліссі), в Сибіру та на Далекому Сході, а також у Північній Америці. Росте зеленими галявинами в соснових і смерекових лісах.

Мучниця — вічнозелена низька напівкущова рослина. Стебла в неї сланкі, дуже гіллясті, з жовтою корою, густо облиствленими гілками (особливо па кіпцях), дрібними квітками, зі-браними u короткі пониклі китиці. Листки дрібні, шкірясті, схожі на листки брусниці (недарма па Україні цю рослину іноді називають брусничником), обернено-яйцевидної форми; після відмирання листків на гілках у частинах, що залишилися, утворюються бурі пластинки. Квітки з біло-рожевим віночком, схожим на глечичок. Плоди — кулясті, червоні, борошнисті кістянки без смаку. Листя мучниці збирають підчас цвітіння рослини — у травні — червні.

Щоб під час заготівлі мучниці не сплутувати її з дуже схожою на неї брусницею, треба знати відмітні ознаки обох цих рослин.

Брусниця росте здебільшого сланким кущиком, а мучниця — напівсланким. Листки у брусниці великі, злегка загнуті, трохи зубчасті, внизу всіяні темнобурими крапками, а в мучниці таких крапок немає. Ягоди в брусниці соковитіші, в мучниці вони тільки вологі, з борошнистою масою.

У листках мучниці є глюкозид арбутин, який виявляє діуретичну дію, та різні дубильні речовини, тому препарати з листя цієї рослини є в'яжучими, сечогінними і знезаражувальними засобами.

У науковій медицині застосовують відвар з листя мучниці, який рекомендують при запаленні ниркових мисок (пієліт) і сечового міхура (цистит).

У народній медицині відвар з листя мучниці вживають не тільки при запаленнях нирок і сечового міхура й каменях у них, а й при набряках.

Треба відзначити, що ліки з листя мучниці допомагають не тільки при недугах нирок і сечового міхура, а й при нервових хворобах, їх можна готувати, з самої тільки мучниці та з мучниці пополам із собачою кропивою. Заварюють 1 столову ложку мучниці або суміші її з собачою кропивою в 3 склянках окропу, виварюють, поки не википить 1/3 рідини й випивають за 3 рази протягом дня.

Меліса лікарська (Melissa officinalis), лимонна м'ята, лимонна трава, ройовик, роївник, медівка, медова трава, бджолина трава, маточник.

Родина .губоцвітих — Labiatae.

З лікувальною метою використовують траву рослини.

Трапляється в районах Нижньої Волги, в Криму й на Кавказі та па Україні; вирощують її па Кавказі та в Середній Азії (здебільшого для бджіл).

Меліса — багаторічна рослина. Стебло в неї прямостояче, чотиригранне, злегка волохате або м'яковолосисте, розгалужене, заввишки до 60 см. Листки супротивні, довгочерешкові, яйцевидні, слабозморшкуваті, по краях зубчасті, біля верхівки загострені, зверху темно-зелені, знизу — сірувато-зелені, по краях усипані червоними крапками. Листки, якщо їх потерти, пахнуть лимоном, тому рослину й називають ще лимонною м'ятою чи лимонною травою. Квітки середньої величини, сидять у пазухах верхніх листків у вигляді пухких півкілець, світло-фіолетові, рожеві, а іноді і білі. Зрілі плоди — світло-бурі, дрібні горішки. Цвіте поліса в липні — серпні. На початку цвітіння збирають саме тільки листя рослими (для відварів), а іноді листя з стеблами (щоб вигнати олії).

Хімічний склад меліси: ефірна олія, гіркота й дубильні речовини; є в ній і вітамін С. У фармакологічному відношенні ця рослина корисна як вітрогінний, сечогінний, заспокійливий і такий, що поліпшує травлення, засоби.

У науковій медицині використовують лише олію з меліси.

В народній медицині мелісу застосовують значно ширше — і її траву (у відварах), і олію з неї, а іноді (при паралічі й подагрі) з неї роблять і настойки на спирті або горілці (для зовнішнього застосування).

Відвар трави меліси, коли його вживають усередину й застосовують зовнішньо, допомагає при запамороченнях, сильному болі в шлунку, при зомліннях та істеричних припадках (входить до складу аналогічних заспокійливих засобів).

Олію з меліси застосовують при серцебитті, ревматизмі, болях у ділянці серця, як потогінний засіб, який вживають усередину (не більше, як по 15 крапель) та як засіб, що регулює менструації.

Меліса входить і до складу ароматичних ванн, її вживають і як засіб для поліпшення обміну речовий в організмі

М'ята перцева (Mentha ріреrita), подібний до неї вид — м’ята водяна (Mentlia aquatica).

Родина губоцвітих — Labiatae.

З лікувальною метою використовують траву рослини.

Поширена в помірній і теплій смугах Радянського Союзу, в тому числі й усюди на Україні.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Опис рослин: Мучниця звичайна. Меліса лікарська. М'ята перцева

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок