Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Організовані сечові осади. (Морфологічна характеристика, клінічне значення)

Організовані сечові осади. (Морфологічна характеристика, клінічне значення)

Назва:
Організовані сечові осади. (Морфологічна характеристика, клінічне значення)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,78 KB
Завантажень:
37
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
План

1. Вступ

2. Організовані осади сечі:

а) клітини епітелію

б) лейкоцити;

в) еритроцити;

г) циліндри.

Сеча – продукт життєдіяльності організму, який утворюється і видаляється сечовидільною системою. За своїм складом сеча – водний розчин. У якому містяться різні речовини як органічного, так і неорганічного походження. Склад сечі залежить від багатьох причин. Разом з сечею з організму видаляються кінцеві продукти обміну речовин, завдяки чому підтримується постійний хімічний склад внутрішнього середовища організму.

Дослідження сечових осадів має велике діагностичне значення для розпізнавання різних захворювань нирок і сечовивідних шляхів. Вивчення осадів сечі починається з визначення їхніх фізико-хімічних властивостей і морфологічного складу, який визначають з допомогою мікроскопічного дослідження осадів сечі.

Організовані елементи відрізняються від неорганізованих тим, що вони дуже повільно зсідаються і не розчиняються при нагріванні і доданні кислот. З органічних осадів сечі найчастіше зустрічаються епітеліальні клітини, які приєднаються до сечі при проходженні її по сечовивідних шляхах: сечових канальцях нирок, ниркових мисках, сечоводах, сечовому міхурці і сечовипускному каналу. Розрізняють тир види клітин епітелію: плоскі, циліндричні і круглі.

Клітини плоского епітелію в нормі мають вигляд плоских, багатокутних, великих клітин з невеликим ядром посередині і світлою дрібнозернистою протоплазмою. Плоский нирковий епітелій відрізняється від плоского епітелію піхви тим, що він складається з більших і грубіших клітин овальної форми з великим ядром.

Циліндричні, або хвостаті, клітини належать до епітеліальних клітин, які вистелюють сечовивідні шляхи. Вони мають вигляд невеликих за розміром хвостатих клітин грушоподібної подовженої циліндричної форми із світлою дрібнозернистою протоплазмою і ядром. У нормальній сечі цих клітин немає. Наявність їх в осаді сечі свідчать про ураження сечовивідних шляхів (ниркових мийок, сечового міхура).

Епітеліальні клітини

Кубічної форми із зернистою протоплазмою і пухирцеводібним ядром посередині в нормальній сечі трапляються рідко. Ці клітини легко піддаються зернистому і жировому переродженню. З’являються в сечі при ураженні канальців паренхіми нирок.

Еритроцити – це невеликі, круглі утворення. Жовтуватого кольору або безбарвні, без зернистості. На відміну від інших клітин вони мають ніби подвійний контур в зв’язку з тим, що фокусна площина мікроскопа перетинає двовгнутий диск еритроцита. Еритроцити можуть зустрітися у незміненому вигляді або є у формі кільцеподібних утворень, що розбухли і втратили своє забарвлення, - вилужених еритроцитів. У різко кислій сечі еритроцити зморщені і мають нерівні зазублені краї, наче у ягід шовковиці. Іноді еритроцити трапляються у формі без барвних тіней. При добавлянні до осаду краплі 5% оцтової кислоти еритроцити повністю розчиняються. У сечі здорової людини еритроцитів немає. Окремі одиничні форми їх можуть з’являтися тільки при тривалому стоянні і після посилених занять спортом.

Значне збільшення в осаді вилужених еритроцитів спостерігається при гематурії ниркового, походження (гломерулонефрити, новоутворення і туберкульоз нирок).

Незмінені еритроцити у сечі найчастіше трапляються при ураженнях сечовивідних шляхів (цистити, пієліти, травми сечовиводів і т.д.)

Лейкоцити в 2-4 рази більші, ніж еритроцити, мають вигляд круглих кульок з подвіним конкуром і зернистою протоплазмою, що заломлює світло, з одиничним ядром чи кількома ядерцями. Лейкоцити можуть потрапляти з усіх відділів сечових шляхів. У нормі в сечі здорової людини трапляються одиничні лейкоцити: у чоловіків – від 1 до 3 в полі зору і від 7 до 19-и у жінок.

Значна кількість лейкоцитів з’являється при ураженнях сечовивідних шляхів, циститах, ті елітах. Щоб відрізняти лейкоцити від клітин епітелію, мазок забарвлюють розчином Люголя.

При цьому лейкоцити будуть бурого кольору, а епітелій жовтого.

В лужній сечі лейкоцити дуже розбухають збільшуються і руйнуються.

Циліндри – це зліпки ниркових канальців, що складаються з білка – альбуміноїда, зсілого в просвіті сечових канальців. Сечові циліндри трапляються у вигляді прямих і зігнутих трубчастих утворень.

Розрізняють циліндри (гіалінові, соскоподібні, зернисті, еппітеліальні. Кров’яні – гемоглобінові) і циліндроїди.

Гіалінові циліндри під мікроскопом мають вигляд ніжних прозорих утворень із заокруглими кінцями. Утворюються в нирках і трапляються при всіх видах альбумінурій. Гіолінові циліндри з нашаруваннями з еритроцитів і ниркового епітелію характерні для ураження нирок. Поява в сечі вузьких, без нашарувань гіалінових циліндрів спостерігається інколи після посилених занять спортом, тривалого купання, при охолодженні, після сильних пологів, при подагрі і особливо значення не має.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Організовані сечові осади. (Морфологічна характеристика, клінічне значення)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок