Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Остеодефіцитні стани у практиці педіатра

Остеодефіцитні стани у практиці педіатра

Назва:
Остеодефіцитні стани у практиці педіатра
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,25 KB
Завантажень:
39
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
До останнього часу актуальність проблеми остеопорозу (ОП) асоціювалася з такими факторами, як період постменопаузи та старечий вік, хоча водночас в усіх епідеміологічних дослідженнях констатована важливість достатнього фізіологічного набуття піку кісткової маси у підлітковому віці, від якої в подальшому залежить міцність кістки.Вірогідність розвитку ОП значною мірою визначається максимальною масою кістки, набутою в процесі росту (пікова маса, що досягнута в другому та четвертому десятиліттях) та швидкістю й тривалістю прискореної постменопаузальної та вікоіндукованої втрати кісткової маси. Нижча пікова маса та швидка втрата кісткової маси є суттєвими факторами ризику ОП. З кожним хронічним прогресуючим захворюванням ризик перелому подвоюється.

Основними факторами, що визначають розмір та масивність скелета, є:

- генетична програма, що реалізується протягом періоду росту;

- механічні навантаження;

- гормональний статус;

- харчування.

Сучасні досягнення медицини не дозволяють впливати на генетичні програми, але змінні фактори дозволяють контролювати рівень та якість харчування, гормональний статус і дозування фізичного навантаження.

При народженні скелет людини містить майже 25 г кальцію, у дорослому віці — 1000 г. Протягом життя людина повинна збільшити цю різницю аліментарним шляхом. Враховуючи значну відмінність між вживанням та ретенцією кальцію, надходження його в організм має бути постійним та адекватним з урахуванням того, що кількість використаного кальцію набагато нижча за кількість, що надійшла з їжею. Недостатнє вживання кальцію призводить до утворення кістки з тонким кортикальним прошарком та зменшеною кількістю трабекул. Вважається, що збалансована дієта не забезпечить створення додаткової кісткової маси, що виходитиме за межі генетичної програми, але неповноцінна за вмістом кальцію їжа має остеонегативний вплив на ту потенціальну кількість елемента, що здатен акумулювати індивід, особливо в період створення пікової маси.

Іншим керованим фактором ризику щодо виникнення ОП є фізичне навантаження — важлива детермінанта кісткової маси. Безперечно, фізичне навантаження відіграє значну роль у період набуття пікової маси. Встановлено позитивний зв’язок між рівнем активності та міцністю кісток різних ділянок скелета у дітей та підлітків. Відсоток збільшення товщини кортикального прошарку при фізичному навантаженні становить 25–30 %, що, на нашу думку, є дуже суттєвим показником.

Нормальне скелетне дозрівання відбувається на фоні достатнього функціонування ендокринної системи, тому будь-які гормональні дисфункції призводять до порушення нагромадження пікової маси кістки, а іноді — до аномалій розвитку скелета. Особлива увага приділяється статевим гормонам, а саме естрогенам, у присутності яких рівень мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) на 17 % вищий, ніж за їх відсутності. Доведено, що у дівчаток гіпоестрогенемія сприяє виникненню остеодефіцитних станів. Раннє виявлення таких пацієнток може забезпечити адекватне своєчасне лікування, що можна вважати профілактикою ОП.З іншого боку, зважаючи на відомі фактори ризику розвитку ОП, слід зауважити, що для здорової дитини не характерна гіподинамія, шкідливі звички, ятрогенні впливи, низький індекс маси тіла тощо. Тому неможливо адаптувати до дитячого віку чинники розвитку остеодефіциту, представлені у літературних джерелах, присвячених проблемі остеопорозу.

Безперечно, профілактику остеопоротичних переломів необхідно проводити вже в дитячому віці, оскільки здорова дитина — це здорова доросла людина. Проте існує дуже мало досліджень остеодефіцитних станів хворих саме цієї вікової групи. Водночас відсутність оснащення для ранньої діагностики ОП у дітей перших років життя гальмує втручання в процес набуття піку кісткової маси, на який впливають багато негативних чинників як зовнішнього, так і внутрішнього середовища. Не вживши заходів профілактики у необхідний період, ми випускаємо в світ дорослого життя потенційного кандидата на остеопоротичний перелом шийки стегна чи хребта.

За допомогою двофотонного рентгенівського денситометра ми провели аналіз поширеності остеодефіцитних станів у дітей за наявності хронічної патології.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Остеодефіцитні стани у практиці педіатра

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок