Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Плацентарна недостатність: сучасні аспекти патогенезу, діагностики, профілактики та лікування

Плацентарна недостатність: сучасні аспекти патогенезу, діагностики, профілактики та лікування

Назва:
Плацентарна недостатність: сучасні аспекти патогенезу, діагностики, профілактики та лікування
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
45,53 KB
Завантажень:
44
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
За останнє десятиріччя зросла зацікавленість щодо дослідження позазародкових утворень, в першу чергу — плаценти, а також її недостатності [5]. Плацентарна недостатність (ПН) — синдром, зумовлений морфофункціональними змінами, результатом складної реакції плода і плаценти на різні патологічні стани організму матері. Одним з найважливіших пускових механізмів розвитку ПН є дифузно-перфузійна недостатність матково-плацентарного, внутрішньо-плацентарного та плодо-плацентарного кровообігу [2]. При цьому спостерігаються порушення транспортної, трофічної, ендокринної, метаболічної та антитоксичної функцій плаценти, що і призводить до патології плода та новонародженого. Плацентарна недостатність супроводжує майже всі ускладнення вагітності, і на сьогодні це — наші перинатальні втрати.

Завдяки розширенню діагностичних можливостей для виявлення порушень функції плаценти, а також у зв’язку з появою нових даних про механізми регуляції кровообігу в плаценті при фізіологічній і ускладненій вагітності з’явилася можливість внести деякі доповнення в питання патогенезу та тактики лікування плацентарної недостатності.

Розрізняють первинну і вторинну плацентарну недостатність. Первинна ПН виникає в період раннього ембріогенезу і плацентації під впливом різноманітних факторів (генетичних, інфекційних, хімічних тощо), які в залежності від біологічної специфіки можуть впливати на статеві клітини батьків, розвиток зародка, формування трофобласту і плаценти. Первинна ПН проявляється порушенням анатомічної будови плаценти та суттєвими змінами її функції. Вона нерідко поєднується з вродженими вадами розвитку плода, призводить до загибелі зародка, що клінічно проявляється вагітністю, яка не розвивається, або самовільним її перериванням у ранні терміни. При прогресуванні вагітності первинна ПН призводить до затримки розвитку плода у тяжких формах у зв’язку зі значними змінами в плаценті.

Вторинна ПН розвивається у другій половині вагітності, коли вже сформувалася плацента. Основою недостатності являється порушення матково-плацентарного кровообігу. Найбільш частими причинами є захворювання, що призводять до змін органної і периферійної гемодинаміки (гестози, гіпертонічна хвороба, нейроциркуляторні астенії та інші екстрагенітальні захворювання). Гестоз може розглядатись як класичний приклад патології, яка призводить до виникнення вторинної плацентарної недостатності [3].

В залежності від того, в яких структурних одиницях плаценти первинно виникають патологічні зміни, розрізняють декілька основних механізмів патогенезу ПН:

- недостатня інвазія трофобласту в децидуальну оболонку і відсутність гестаційних змін спіральних артерій;

- зменшення притоку крові в міжворсинкуватий простір у результаті артеріальної гіпотензії у матері або спазму маткових судин при підвищенні артеріального тиску;

- утруднення венозного відтоку внаслідок тривалих маткових скорочень;

- порушення капілярного кровотоку в ворсинках хоріону;

- зміна реологічних і коагуляційних властивостей крові матері і плода;

- ендокринна дисфункція.

Багато дослідників особливу увагу приділяють порушенням матково-плацентарного кровотоку, пов’язаним зі змінами спіральних артерій. Стан спіральних артерій значною мірою визначає інтенсивність матково-плацентарного кровотоку. Порушення кровообігу в системі мати–плацента–плід завжди супроводжується змінами метаболізму, синтетичної функції плаценти та стану мембран її клітин.

Для підтвердження значення змін структури спіральних артерій у патогенезі ПН [2] було проведено співставлення даних гістологічного дослідження біоптатів плацентарного ложа і даних допплерографії. У всіх випадках при порушенні матково-плацентарного кровотоку були виявлені патологічні зміни спіральних артерій. Авторами проведено також співставлення змін спіральних артерій з перебігом вагітності і перинатальними наслідками. За наявності патологічних спіральних артерій у 81,5 % випадків виявлено порушення кровотоку в маткових артеріях. При аналізі даних відсоткового відхилення маси новонароджених від гестаційної норми в залежності від морфології спіральних артерій виявлено достовірне зниження маси новонароджених при звуженні діаметра спіральних артерій.

Розвиток плацентарної недостатності за патологічного стану спіральних артерій проходить у декілька етапів. Спочатку розвивається гіпереластичний артеріосклероз спіральних артерій міометрія в області плацентарної площадки. Ці зміни призводять до порушення процесу інвазії трофобласту в децидуальну оболонку, що є імпульсом до формування аномального матково-плацентарного кровотоку. Відбуваються зміни реологічних властивостей крові, гемостазу і мікроциркуляції. Об’єм міжворсинкуватого простору і швидкість кровотоку в цих умовах знижується. Відповідно порушуються метаболічна і транспортна функції плаценти, погіршується газообмін і постачання плода живильними і пластичними речовинами [2].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Плацентарна недостатність: сучасні аспекти патогенезу, діагностики, профілактики та лікування

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок