Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Предмет і завдання вікової фізіології та шкільної гігієни. Ріст і розвиток дитячого організму

Предмет і завдання вікової фізіології та шкільної гігієни. Ріст і розвиток дитячого організму

Назва:
Предмет і завдання вікової фізіології та шкільної гігієни. Ріст і розвиток дитячого організму
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
76,53 KB
Завантажень:
295
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
ПЛАН

1. Предмет і завдання вікової фізіології та шкільної гігієни.

2. Організм як єдине ціле. Єдність організму і навколишнього середовища.

3. Гомеостаз і регуляція функцій в організмі.

4. Поняття про ріст і розвиток дитячого організму. Періоди розвитку організму. Ріст і пропорції тіла на різних етапах розвитку.

1. Предмет і завдання вікової фізіології та шкільної гігієни

Вікова фізіологія — наука, що вивчає особливості життєдіяльності організму людини в різні вікові періоди. Вона вивчає функції органів, систем органів, організму в цілому в міру його росту і розвитку, особливості цих функцій на кожному віковому етапі.

Предметом курсу вікової фізіології є вивчення фізіологічних особливостей дітей і підлітків в процесі їх індивідуального розвитку, а також особливості реакції фізіологічних функцій на педагогічний вплив.

Функції органів, їх систем залежать від будови, тому вікова фізіологія використовує знання з інших наук: анатомії, фізіології людини, цитології, гістології тощо.

Ефективність навчання і виховання залежать від того, в якій мірі враховуються анатомо-фізіологічні особливості дітей і підлітків, періоди їх розвитку, сприйнятливості до тих чи інших факторів. Знання з вікової фізіології потрібні педагогам (особливо класним керівникам) для визначення ефективних методів навчання, для розробки методів формування рухових навичок дітей та проведення оздоровчої роботи в школі.

Вікова фізіологія має важливе значення для розуміння особливостей психології дитини на різних етапах розвитку організму. Вона допомагає встановити етапи розвитку процесів уваги, сприйняття інформації, формування пізнавальних потреб.

Шкільна гігієна — наука, що вивчає особливості взаємодії організму дитини із навколишнім середовищем для розробки гігієнічних нормативів, вимог, стандартів, спрямованих на охорону і зміцнення здоров’я дітей і підлітків.

На основі знань із шкільної гігієни розробляються рекомендації щодо харчування, режиму дня і відпочинку учнів, організації навчально-виховного процесу. Основні положення шкільної гігієни використовуються при виробництві шкільних меблів та при плануванні навчальних закладів (особливостей освітлення, водозабезпечення, опалення, каналізації тощо).

Завдання курсу “Вікова фізіологія і шкільна гігієна” полягає в наданні студентам, майбутнім вчителям, сучасних знань про вікові особливості дитячого організму для правильної організації і проведення навчальної та виховної роботи з дітьми, для розробки і проведення заходів з особистої і громадської гігієни, збереження здоров'я школярів, підтримання їх високої працездатності.

2. Організм як єдине ціле. Єдність організму і навколишнього середовища

Організм людини складається з ієрархічно підпорядкованих підсистем і систем, які мають спільну будову і виконують спільні функції. Елементом системи є клітина яка має надзвичайно складну будову і яка постійно взаємодіє із навколишніми клітинами.

Сукупність клітин, подібних за формою і функціями утворюють тканину. Кожна тканина має специфічні властивості і виконує якусь певну, властиву їй функцію. Тканин є декілька типів: епітеліальна, сполучна, кісткова, м’язова, нервова.

Декілька тканин об’єднуючись утворюють органи. Як правило одна з тканин переважає і визначає головну функцію органа. Органи в організмі займають постійне положення, мають особливу будову і виконують певні функції. Наприклад, серце забезпечує поступання крові до всіх органів, тканин і клітин, легені здійснюють газообмін організму із зовнішнім середовищем, м’язи забезпечують рухи тощо.

Декілька органів, які разом виконують певну функцію, утворюють систему органів. В організмі людини розрізняють такі фізіологічні системи: крові, кровообігу і лімфообігу, дихання і виділення, ендокринну (залоз внутрішньої секреції), нервову.

Усі структури організму (від клітини до систем органів) працюють узгоджено, як одне ціле, утворюючи "систему систем" — організм. В організмі діяльність усіх клітин, тканин, органів і систем є строго узгодженою і направленою на забезпечення оптимальної життєдіяльності. Організм не є сумою окремих органів чи систем органів. Він виконує особливі функції взаємодіючи з навколишнім середовищем і використовуючи фактори цього середовища для свого існування і розвитку. Існування організму є неможливим без постійного, неперервного надходження інформації з навколишнього середовища.

3. Гомеостаз і регуляція функцій в організмі

Усі процеси життєдіяльності можуть здійснюватися лише за умови збереження відносної постійності внутрішнього середовища організму. До такого середовища відносять кров, лімфу і тканинну рідину (з останньою безпосередньо стикаються клітини). Здатність зберігати постійність хімічного складу, фізико-хімічних властивості внутрішнього середовища називають гомеостазом. Гомеостаз підтримується безперервною роботою систем органів кровообігу, дихання, травлення, тощо, а також виділенням в кров біологічно активних речовин, які забезпечують взаємодію клітин і органів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Предмет і завдання вікової фізіології та шкільної гігієни. Ріст і розвиток дитячого організму

Схожі роботи:


BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок