Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Психосоматична теорія Ф.Александера

Психосоматична теорія Ф.Александера

Назва:
Психосоматична теорія Ф.Александера
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
24,95 KB
Завантажень:
75
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Ім'я Франца Александера (1891-1964), американського психоаналітика угорського походження, добре відомо в усьому світі. Він визнаний одним із засновників психосоматичноъ медицини (психосоматики).

На одній з визначальних його праць - "Психосоматичній медицині" - лежить відбиток особистості його автора - професіонала й у психоаналізі, і в медицині.

У 1919 році, вже одержавши медичну освіту, він став одним з перших студентів Берлінського психоаналітичного інституту.

Його перша книга, "Psychoanalyse der Gesamtpersoenlichkeit" (1927), що розвивала теорію Зверх-Я, удостоїлася похвали Фрейда. У 1932 році він брав участь у створенні Чикагського психоаналітичного інституту і став його першим директором.

Будучи харизматичним лідером, він залучив у Чикаго багатьох європейських психоаналітиків, у тому числі Карен Хорні, що одержала посаду помічника директора Інституту.

Розділяючи більшість положень Фрейда, Александер, проте, критично відносився до теорії лібідо і виявляв велику самостійність у розробці власних концепцій, а також підтримував неортодоксальні ідеї інших психоаналітиків. У цілому його позицію характеризують як проміжну між ортодоксальним фрейдизмом і неофрейдизмом.

В історії психоаналізу Александер виділяється особливою повагою до наукового підходу і точних методів, і саме тому Чикагський психоаналітичний інститут, яким він беззмінно керував аж до 1956 року, був центром проведення численних наукових досліджень ролі емоційних розладів при різноманітних захворюваннях.

Хоча психосоматичний напрямок став формуватися в медицині задовго до Александера, саме його роботи зіграли вирішальну роль у визнанні емоційної напруги значимим фактором виникнення і розвитку соматичних захворювань.

Формування психосоматики в 30-і роки ХХ століття як самостійної наукової дисципліни не було простим наслідком вторгнення психоаналізу в соматичну медицину в процесі розширення сфери свого впливу, подібно тому, як він проникнув, наприклад, у культурологію. Поява психосоматичної теорії бути визначено, по-перше, що наростає невдоволенням механістичним підходом, що розглядає людини як просту суму кліток і органів, і по-друге, конвергенцією двох концепцій, що існували протягом всієї історії медицини, - холістичної і психогенної. Книга “Психосоматична медицина” Александера узагальнила досвід бурхливого розвитку психосоматики в першій половині ХХ століття, і найбільш цікавим у ній, безсумнівно, є концентрований виклад методології нового підходу до розуміння і лікування хвороб.

Основою цієї методології, що проходить через роботу Александера є рівноправне і "скоординоване використання соматических, тобто фізіологічних, анатомічних, фармакологічних, хірургічних і дієтичних, методів і концепцій, з одного боку, і психологічних методів і концепцій - з інших", у якому Александер бачить суть психосоматичного підходу. Якщо зараз область компетенції психосоматичної медицини найчастіше обмежують впливом психологічних факторів на виникнення і розвиток непсихічних захворювань, тобто лінією, що йде від психогенної концепції, те Александер був прихильником більш широкого підходу, що йде від холістичної концепції. Відповідно до цього підходу, психічне і соматичне в людині нерозривно зв'язані один з одним, і розуміння причин хвороб неможливо без спільного аналізу цих двох рівнів. Хоча холістичний підхід у даний час і не відкидається прямо, він часто іде з полючи зору як дослідників, так і лікарів - імовірно, через складність проходження його методології, що вимагає не тільки гарного знання як психіки, так і соматики, але і розуміння їхнього взаємозалежного функціонування. Останнє важко піддається формалізації, необхідної в науковому дослідженні й у клінічній практиці, і легко вислизає зі сфери наукового аналізу, особливо в умовах триваючої диференціації і спеціалізації галузей медицини. У зв'язку з цим значення книги Александера, у якій холістична психосоматична методологія не тільки сформульована й обґрунтована, але і проілюстрована численними прикладами її конкретного застосування, у наші дні, мабуть, лише зросло.

Попередники і сучасники Александера описали безліч різного роду кореляцій між емоційною сферою і соматичною патологією. Найбільше глибоко розроблена в цій області була теорія специфічних типів особистості Фландерс Данбар. Ця дослідниця показала, що психологічний портрет ("особистісний профіль"), наприклад хворих, що страждають ішемічною хворобою серця, і хворих, схильних до частих переломів і інших травм, докорінно розрізняється. Однак, як і в будь-якій іншій області наукового знання, статистична кореляція дає лише початковий матеріал для дослідження механізмів явища.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Психосоматична теорія Ф.Александера

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок