Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Серологічні реакції

Серологічні реакції

Назва:
Серологічні реакції
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,66 KB
Завантажень:
160
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.7


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Серологічними реакціями (у діагностиці інфекційних захворювань) називають сукупність пробіркових реакцій, заснованих на АГ-АТ-взаємодії. Серологічні дослідження — це методи вивчення визначених антитіл чи антигенів у сироватці крові хворих, засновані на реакціях імунітету (проводяться in vitro).

1) Направлені на виявлення в сироватці крові й інших рідинах організму АТ до АГ збудників інфекційних хвороб.

2) Пробірочні реакції, що мають метою виявлення в сироватці крові й інших субстратів розчинних мікробних АГ за допомогою стандартних імунних сироваток.

Серологічні реакції проводяться з використанням

1) АГ для пошуку АТ

2) АТ для пошуку АГ

3) IN VIVO (шкірні проби, РН in vivo .)

4) серопрофілактика (введення АГ, АТ)

В серологічні методи не входять реакції, що ставлять на людях чи тваринах (реакція Шику, Дика), і серологічна ідентифікація культур мікроорганізмів (це один з етапів бактеріологічних методів).

Класифікація серологічних реакцій

1. Двухкомпонентні

- прості (РА,РП)

- розеточні тести

- цитофлюоресцентні методи

- складні (РН /гемадсорбції, токсину, .,РТГА,РНГА, реакція прямої імунофлюоресценції, реакції адгезії).

Реакції адгезії відрізняються взаємодією часток, наприклад, клітки, із серологически активною поверхнею, у т.ч. з інший кліткою.

2. Трикомпонентні

- прості

- реакція бактеріолізу,

- реакція коагглютинації

- складні

- реакція непрямий иммунофлюоресценции,

- РІА,

- РЕМА,

- літичні тести (РСК, визначення АОК за допомогою еритроцитарних Аг-ів),

- використання електронних парамагнітних і ядерно-магнітного резонансу),

Матеріал для серологічних реакцій:

- сироватка крові (парні сироватки). Заморозку протягом 10-14 днів.

- ліквор,

- сеча,

- фільтрат випорожнень,

- промивні води бронхів, порожнини рота, ковтки, носа /2640до/,

шлунка.

- Слиз (шийки матки, . - тут АТ часом більше, ніж в сироватці)

Облік серологічних реакцій здійснюється відуально, іноді за допомогою лупи і рідко - мікроскопа.

При оцінці серологічних реакцій застосовують 3 головних критеорія:

- наявність і інтенсивність реакції (у плюсах і ін.),

- діагностичний титр, заздалегідь відпрацьований для всіх захворювань,

- наростання титру АТ протягом хвороби в 4 і більш рази.

Виявлення в сироватці крові хворого антитіл до збудника інфекції чи відповідного антигену дозволяє встановити причину захворювання.

Серологічні дослідження містять у собі різні серологічні реакції:

1. Реакція аглютинації.

2. Реакція преципітації.

3. Реакція нейтралізації.

4. Реакція за участю комплементу.

5. Реакція з використанням мічених чи антитіл антигенів.

Серологічні дослідження застосовують також для визначення антигенів груп крові, тканинних антигенів і рівня гуморальної ланки імунітету.

Реакції аглютинації — це прості реакції склеювання корпускулярних антигенів за допомогою антитіл.

Розрізняють:

— прямі реакції аглютинації, що використовують для виявлення антитіл у сироватці крові хворого. Додавання суспензії убитих мікробів до сироватки хворого викликає утворення пластівчастого осаду (позитивна реакція склеювання мікробів антитілами). Використовується для визначення черевного тифу, паратифу й ін.

— реакція пасивної, чи непрямий гемагглютинації заснована на використанні еритроцитів з адсорбованими на їхнє поверхні антигенами, взаємодія яких з відповідними антитілами сироватки крові хворих приводить до утворення фестончатого осаду. Використовується для визначення вагітності, виявлення підвищеної чутливості хворих до лікарських препаратів і гормонів;

— реакція гальмування гемагглютинації заснована на здатності антитіл імунної сироватки нейтралізувати віруси, що у результаті утрачають властивість склеювати еритроцити. Використовується для діагностики вірусних хвороб;

— реакція коагглютинації — різновид реакції аглютинації, у якій антигени збудника визначають за допомогою стафілококів, попередньо оброблених імунною діагностичною сироваткою.

Реакції преципітації — реакції, у яких відбувається осадження комплексу антиген-антитіло. Антиген у даному випадку повинний бути розчинним. Осад комплексу антиген-антитіло називається преципітатом. Реакцію ставлять шляхом нашарування розчину антигену на імунну сироватку. При оптимальному співвідношенні антиген-антитіло на границі цих розчинів утвориться непрозоре кільце преципітату. Діаметр кільця преципітації пропорційний концентрації антигену. Найбільше поширення одержала реакція преципітації в напіврідкому гелі агару (подвійна иммуно-иммунодиффузия, іммуноелектрофорез і ін.). Реакцію використовують для визначення змісту в крові імуноглобулінів різних класів, компонентів системи комплементу.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Серологічні реакції

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок