Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Серологічні реакції, їх застосування в лабораторних дослідженнях

Серологічні реакції, їх застосування в лабораторних дослідженнях

Назва:
Серологічні реакції, їх застосування в лабораторних дослідженнях
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,84 KB
Завантажень:
51
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
ПЛАН

1. Поняття серологічних реакцій, особисті їх застосування

2. Види серологічних реакцій, їх характеристика

Література

***

1. Поняття серологічних реакцій, особисті їх застосування

СЕРОЛОГІЯ - розділ імунології, що вивчає взаємодію антигенів (АГ) і антитіл (АТ) у пробіркових реакціях (in vitro).

Серологічні дослідження — це методи вивчення визначених антитіл чи антигенів у сироватці крові хворих, засновані на реакціях імунітету (проводяться in vitro).

Серологічними методами (у діагностиці інфекційних захворювань) називають сукупність пробіркових реакцій, заснованих на АГ-АТ-взаємодії.

1) Направлені на виявлення в сироватці крові й інших рідинах організму АТ до АГ збудників інфекційних хвороб.

2) Пробірочні реакції, що мають метою виявлення в сироватці крові й інших субстратів розчинних мікробних АГ за допомогою стандартних імунних сироваток.

Серологічні реакції проводяться з використанням

1) АГ для пошуку АТ

2) АТ для пошуку АГ

3) IN VIVO (шкірні проби, РН in vivo .)

4) серопрофілактика (введення АГ, АТ)

В серологічні методи не входять реакції, що ставлять на людях чи тваринах (реакція Шику, Дика), і серологічна ідентифікація культур мікроорганізмів (це один з етапів бактеріологічних методів).

КЛАСИФІКАЦІЯ СЕРОЛОГИЧЕСКИХ РЕАКЦІЙ

1. Двухкомпонентні

- прості (РА,РП)

- розеточні тести

- цитофлюоресцентні методи

- складні (РН /гемадсорбції, токсину, .,РТГА,РНГА, реакція прямої імунофлюоресценції, реакції адгезії).

Реакції адгезії відрізняються взаємодією часток, наприклад, клітки, із серологически активною поверхнею, у т.ч. з інший кліткою.

2. Трикомпонентні

- прості

- реакція бактеріолізу,

- реакція коагглютинації

- складні

- реакція непрямий иммунофлюоресценции,

- РІА,

- РЕМА,

- літичні тести (РСК, визначення АОК за допомогою еритроцитарних Аг-ів),

- використання електронних парамагнітних і ядерно-магнітного резонансу),

Матеріал для серологічних реакцій:

- сироватка крові (парні сироватки). Заморозку протягом 10-14 днів.

- ліквор,

- сеча,

- фільтрат випорожнень,

- промивні води бронхів, порожнини рота, ковтки, носа /2640до/,

шлунка.

- Слиз (шийки матки, . - тут АТ часом більше, ніж в сироватці)

Облік серологічних реакцій здійснюється відуально, іноді за допомогою лупи і рідко - мікроскопа.

При оцінці серологічних реакцій застосовують 3 головних критеорія:

- наявність і інтенсивність реакції (у плюсах і ін.),

- діагностичний титр, заздалегідь відпрацьований для всіх захворювань,

- наростання титру АТ протягом хвороби в 4 і більш рази.

У процесі оцінки серологических реакцій часто виникає необхідність диференціювання

1) специфічної реакції (на видові і типові антигени) від группоспецифичної (на міжвидові АГ) [Группоспец. АГ Salm. - табл.]

-- дифференцировка по моноспецифическим антисироватках,

-- по швидкості наростання титру АТ, що вище до специфічних АГ,

-- по реакції адсорбції АТ надлишком антигену

-- по легкості дисоціації ИК під впливом дисоціюючих факторів

2) ІО на поточну інфекцію від ІО на перенесене раніше захворювання й імунізацію.

-- Оцінюють по темпі наростання АТ.

При постановці будь-який серологічних реакції паралельно з досвідом ставляться _контролі на кожен компонент реакції:

- мікробна культура не повинна утворювати хлоп’я при аналогічному струшуванні;

- сироватка й антисироватка не повинні бути з хлоп’ями

(хлоп’я з'являються в процесі збереження білків у зв'язку з посадіпінним оголенням вуглеводних компонентів; вуглеводні компоненти

білків, будучи твердими розгалуженими структурами, "заплутуються один в одному", обумовлюючи агрегацію білків);

- еритроцити не повинні бути лизированы;

- сироватка морської свинки, використовувана як джерело комплемента, повинні лизировать еритроцити (тобто працювати): комплемент + ЭБ -і- лізис;

- діагностикум не повинний містити хлоп’я і ін.

- при пошуку АГ обов'язково використовується паралельно музейний АГ, що повинний однозначно виявлятися при проведенні методики (це значить, що усі компоненти реакції "працюють", методика поставлена правильно).

Виявлення в сироватці крові хворого антитіл до збудника інфекції чи відповідного антигену дозволяє встановити причину захворювання.

Серологічні дослідження містять у собі різні серологічні реакції:

1. Реакція аглютинації.

2. Реакція преципітації.

3. Реакція нейтралізації.

4. Реакція за участю комплементу.

5. Реакція з використанням мічених чи антитіл антигенів.

Серологічні дослідження застосовують також для визначення антигенів груп крові, тканинних антигенів і рівня гуморальної ланки імунітету.

2. Види серологічних реакцій, їх характеристика

Реакції аглютинації — це прості реакції склеювання корпускулярних антигенів за допомогою антитіл.

Розрізняють:

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Серологічні реакції, їх застосування в лабораторних дослідженнях

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок