Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Рідкі форми ліків: розчини, аерозолі, каплі, мікстури, слизи, настої, відвари, емульсії, настоянки, припарки, мазі, соки, лосьйони

Рідкі форми ліків: розчини, аерозолі, каплі, мікстури, слизи, настої, відвари, емульсії, настоянки, припарки, мазі, соки, лосьйони

Назва:
Рідкі форми ліків: розчини, аерозолі, каплі, мікстури, слизи, настої, відвари, емульсії, настоянки, припарки, мазі, соки, лосьйони
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
42,85 KB
Завантажень:
159
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Ці форми здавна були поширені в медицині і мають велику популярність у лікарів різних спеціальностей. Вони становлять 60—65% всіх приписів.

Готують рідкі форми: 1) розчиненням твердих речовин в рідині або змішуванням кількох рідких речовин, 2) екстрагуванням (настоюванням та виварюванням) розчинних складових частин з рослинних або тваринних лікарських матеріалів спиртом, ефіром, водою або сумішшю спирту з ефіром.

Рідкі лікарські форми поділяють на прості й складні. Прості — це такі, які складаються з одної будь-якої лікарської речовини; складні — з двох і більше.

З фізико-хімічного погляду складні рідкі лікарські форми відносять до дисперсних систем (dispergo – роздробляю, розпиляю), в яких одна речовина розподілена в другій у формі більш-менш маленьких часток.

За розміром часток дисперсної фази дисперсні системи ділять на три типи:

1) молекулярно-іоно-дисперсні системи з розміром частинок менш ніж 1гп(д, (мілімікрон);

2) колоїдні дисперсії з розміром частинок від 1 μ, до 0,1 μ (мікрон);

3) грубі суспензії з розміром частинок більш ніж 0,1 μ. Частки в молекулярно-іоно-дисперсних системах добре дифундують, діалізують, стійкі і не розшаровуються при тривалому зберіганні; це так звані молекулярні, або справжні, розчини. Колоїдні дисперсії і грубі суспензії нестійкі, при зберіганні швидко розшаровуються; часточки дисперсної фази не дифундують і не діалізують. При вживанні треба збовтувати.

Є ще і друга класифікація дисперсних систем. В її основу покладено взаємовідношення поміж диспергованою речовиною і розчинником. Системи, в яких є спорідненість поміж диспергованою речовиною і розчинником, називають ліофільними, а системи, де такого зв'язку немає,— ліофобними. Системи, що мають зв'язок води з золями, називають гідрофільними, а ті, що не мають такого зв'язку з водою, називають гідрофобними. Дисперсність (роздрібненість) лікарських речовин в лікарських формах має велике значення. Наприклад, чим більше буде подрібнена речовина в рідкій формі, тим більше буде її вільна поверхня і тим вона стає активнішою при стиканні з тканинами і рідинами організму. Отже швидкість дії, сила і спрямованість будуть залежати не тільки від початкового стану лікарської речовини, але в значній мірі і від ступеню дисперсності її.

Речовини в рідкій формі, як правило, швидше усмоктуються і швидше справляють резорбтивну дію, ніж ті самі речовини в твердій формі (в порошках, таблетках, пілюлях та ін.).

Ці ліки можуть бути введені не тільки через рот (як тверді форми), але й під шкіру внутрішньовенно, внутрішньом'язово, внутрішньокістково, в серце і навіть через дихальні шляхи. Ліки в рідкій формі легше призначати тяжкохворим, непритомним, старим і дітям.

Проте поряд з позитивними сторонами рідкі форми мають і істотні недоліки. Вони менш портативні, деякі з них під впливом світла, повітря, коливань температури та інших фізичних факторів можуть змінюватися, і, нарешті, розчинені речовини, вступаючи в хімічні взаємодіяння між собою, можуть розкладатися і утворювати нові сполуки, які мають небажані властивості. Рідкі форми, утворювані настоюванням та вивалюванням рослин, швидко пліснявіють і вважаються взагалі нестійкою формою.

Залежно від способу приготування, місця введення і методу дозування рідкі форми мають ще спеціальні назви, наприклад: розчини, призначувані на різні поверхні, називаються полосканням, зрошуванням, примочками, очними та вушними каплями; розчини всередину — мікстурами, каплями; розчини, виписувані для промивання сечовипус-кального каналу, сечового міхура, піхви, називають спринцюванням; розчини, призначувані для введення в пряму кишку,— клізмами; розчини, призначувані під шкіру та внутрішньом'язово або внутрішньовенно,— ін'єкціями, або вливаннями, та ін.

Залежно від способу готування ліків рідкі форми поділяються на: 1) розчини (solutiones), 2) мікстури (mixturae), 3) настої (infusa), 4) відвари (decocta), 5) емульсії (emulsiones), настойки (tincturae), аерозолі (aerozolae) тощо.

Розчини — Solutiones (однина — solutio; poд. відм. — solutionis).

Розчином називають гомогенну рідину, утворювану при взаємодії твердої речовини, рідини чи газу з розчинником.

Готують розчини змішуванням твердих речовин з розчинником, часто збовтуючи, іноді тверду речовину перед тим порошкують. В багатьох випадках розчинення твердих речовин полегшують, підігріваючи розчинник (крім вогненебезпечних). Розчин рідини в розчиннику по суті являє суміш двох рідин, що цілком одна з одною змішуються. Розчин газів в розчиннику йде за газовими законами, тобто з пониженням температури і збільшенням тиску розчинність газів підвищується.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Рідкі форми ліків: розчини, аерозолі, каплі, мікстури, слизи, настої, відвари, емульсії, настоянки, припарки, мазі, соки, лосьйони

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок