Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Розвиток кісток таза, вікові, статеві та індивідуальні особливості їх

Розвиток кісток таза, вікові, статеві та індивідуальні особливості їх

Назва:
Розвиток кісток таза, вікові, статеві та індивідуальні особливості їх
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
191,75 KB
Завантажень:
92
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.7


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Окостеніння тазової кістки починається на 2—4-му місяці ембріонального розвитку, коли виникає перший центр окостеніння в хрящовій тканині майбутньої клубової кістки. На 3—4-му місяці з'являється кісткова тканина в хрящі сідничної кістки, а на 5-му місяці — в лобковій кістці. У перші роки життя більша частина тазової кістки побудована ще з хрящової тканини. Крім вищезгаданих первинних центрів окостеніння в різні роки життя формуються вторинні центри біля краю клубової кістки, в сідничному горбі, сідничній ості тощо. Окостеніння тазової кістки завершується у 20—25 років.

У немовлят таз має округлу форму, що нагадує таз тварин. Мис у них майже зовсім не розвинений, а тазова поверхня крижової кістки пряма. У людей похилого віку нахил крил клубових кісток збільшується внаслідок деякого опущення внутрішніх органів, а кістки таза стають більш тонкими. Іноді клубова ямка клубової кістки має один або кілька отворів. Зустрічаються випадки, коли в місцях прикріплення зв'язок та м'язів до тазової кістки розвиваються відростки різної довжини.

Суглоби пояса нижньої кінцівки (articulationes cinguli memb-ri inferioris). Крижово-клубовий суглоб (articulatio sacroiliaca) утворений вушкоподібними суглобовими поверхнями крижової та клубової кісток. Добре виражена суглобова капсула підкріплюється черевними та спинними крижова-клубовими зв'язками, а також міжкістковими крижово-клубовими зв'язками. Суглоб відносять до плоских суглобів, в яких можливі незначні рухи, головним чином амортизуючого характеру.

Лобкове зрощення (symphysis pubica) утворюється поверхнями зрощення лобкових кісток і розміщеним між ними волокнисто-хрящовим міжлобковим диском. Воно фіксується двома зв'язками. Зверху розміщена верхня лобкова зв'язка, а знизу — дугоподібна лобкова зв'язка. Рухи в лобковому зрощенні незначні і мають практичне значення лише у жінок при пологах (розширення тазового кільця).

Затульна перетинка (membrana obturatoria). Натягнена по краю однойменного отвору. Перетинка разом з однойменною борозною лобкової кістки утворює у верхньобічній частині затульний канал (canalis obturatorius), через який проходять судини і нерв.

Крижову кістку з тазовою кісткою з'єднують крижово-гербова та крижово-остьова зв'язки. Крижово-горбова зв'язка розміщена між внутрішньою поверхнею сідничного горба та зовнішнім краєм крижової кістки. Крижово-остьова зв'язка натягнена між сідничною остю і зовнішнім краєм крижової кістки. Ці зв'язки разом з великою та малою сідничними вирізками обмежують великий і малий сідничні отвори, крізь які проходять судини, нерви та м'язи (Рис. 1).

Скелет та суглоби вільної нижньої кінцівки (sceletonet arti-culationes membri inferioris liberi).

Скелет вільної нижньої кінцівки складається із стегнової, великогомілкової і малогомілкової кісток, наколінка, кісток заплес-на, плесна та пальців.

Стегнова кістка (femur) найдовша і наймасивніша трубчаста кістка людини (Рис. 2). На кістці розрізняють тіло та два кінці (епіфізи). На верхньому кінці кістки є значних розмірів куляста головка (caput ossis femoris), на якій трохи нижче від середини розміщується маленьке заглиблення — ямка головки стегнової кістки, де прикріплюється зв'язка головки стегна (ligamentum capitis femoris). Нижче головки знаходиться довга, майже циліндричної форми шийка стегнової кістки (collum ossis femoris), що утворює з віссю стегнової кістки кут, який у чоловіків майже тупий, а у жінок наближається до прямого. В тому місці, де шийка з'єднується з тілом, на задній поверхні кістки є два горби: зовнішній, або великий, вертлюг (trochanter major), загнутий присередньо та назад, на внутрішній поверхні якого є глибока вертлюжна ямка, а також внутрішній, або малий, вертлюг (trochanter minor), розміщений нижче великого і обернений присередньо. На передній поверхні кістки між вертлюгами проходить міжвертлюжна лінія, а по задній поверхні — міжвертлюжний гребінь. До вертлюгів, міжвертлюжних ліній та гребеня прикріплюються м'язи.

Тіло стегнової кістки (corpus ossis femoris) майже циліндричної форми, на задній поверхні має шорстку лінію (Hnea aspera), на якій розрізняють присередню і бічну губи, що донизу розходяться і обмежують трикутної форми підколінну поверхню (fades popHtea). В тілі стегнової кістки розміщується велика кістково-мозкова порожнина, де міститься спочатку червоний, а потім жовтий кістковий мозок.

Нижній кінець кістки сплющений в передньозадньому напрямі, потовщений і закінчується присереднім та бічним виростками (condylus medialis et lateralis). Між ними на задній поверхні кістки є глибока міжвиросткова ямка, над якою проходить міжвиросткова лінія, що відділяє міжвиросткову ямку від підколінної поверхні.

Щоб відрізнити праву стегнову кістку від лівої, треба пам'ятати, що її головка обернена догори та присередньо, вертлюги назад, а присередній виросток більший, ніж бічний.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Розвиток кісток таза, вікові, статеві та індивідуальні особливості їх

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок