Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Своєчасна діагностика здоров'я дітей: оцінка адаптаційних можливостей

Своєчасна діагностика здоров'я дітей: оцінка адаптаційних можливостей

Назва:
Своєчасна діагностика здоров'я дітей: оцінка адаптаційних можливостей
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
76,50 KB
Завантажень:
74
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Однією із задач, вирішення яких забезпечує зміцнення здоров’я дитячої популяції, є своєчасна діагностика здоров’я, його кількості та якості. Найбільш активно в сучасних умовах розвивається напрям, що базується на оцінці рівня здоров’я з точки зору теорії адаптації. Здоров’я розглядається як здатність організму адаптуватися до умов зовнішнього середовища, а хвороба — як зрив адаптації.

У результаті числених фізіологічних досліджень дорослих доведена можливість використання змін сукупності функціональних показників серцево-судинної системи як індикатора адаптивних реакцій цілісного організму і показника ризику розвитку захворювань (Баевский Р. М. и соавт., 1997).Відповідно до вищезазначеної концепції, рівень функціонування серцево-судинної системи можна розглядати як провідний показник, що відображає рівновагу між організмом та середовищем. Рівень функціонування системи кровообігу є регульованою величиною, стабільність якої підтримується механізмами регуляції шляхом змін як міжсистемних, так і внутрішньосистемних взаємодій і взаємозв’язків.

Метою нашого дослідження було вивчення взаємозв’язку між рівнем адаптаційних можливостей та індивідуальними функціонально-типологічними характеристиками організму дітей молодшого шкільного віку. У дослідженні взяли участь здорові діти від 6 до 9 років молодших класів загальноосвітніх шкіл міста Києва, в яких вивчали показники фізичного розвитку, серцево-судинної системи та вегетативної регуляції серцевого ритму. При оцінці фізичного розвитку проводили антропометричні вимірювання з визначенням соматичного типу тілобудови.

Одномоментно реєстрували: частоту серцевих скорочень (ЧСС), систолічний (САТ) та діастолічний артеріальний тиск (ДАТ) за методом Н. С. Короткова, вегетативний статус (методом кардіоінтервалографії), стан гемодинаміки з визначенням типу кровообігу (за методикою І. К. Шхвацабая і співавторів).Для визначення рівня функціонування системи кровообігу та її адаптаційного потенціалу (АП) розраховували індекс функціональних змін (ІФЗ) в умовних одиницях (балах) за формулою:

ІФЗ = 0,011хЧСС + 0,014хСАТ + 0,008хДАТ + 0,014хвік + 0,009хмаса тіла – 0,009хріст – 0,27.

Проте аналіз отриманих даних показав, що для оцінки адаптації серцево-судинної системи та організму дитини 6–9 років в цілому діапазон рівнів АП, встановлений для дорослих людей, використовувати не слід.

Насамперед ми визначили середню величину АП, характерну для хлопчиків і дівчаток 6, 7, 8 та 9 років — вона виявилася рівною 1,87 ± 0,02 бала, тоді як у дітей 10–11 років ця величина становить 1,71 ± 0,02. Сигмальне відхилення сягає 0,27 бала. На основі середньої величини АП для дітей молодшого віку та сигмального відхилення було визначено чотири рівня АП серцево-судинної системи: задовільна адаптація — до 1,89; напруження адаптації — від 1,90 до 2,14; незадовільна адаптація — від 2,15 до 2,41; зрив адаптації — вище 2,42.Для визначення резервно-функціональних можливостей кардіоваскулярної системи використовували індекс Робінсона (ЧССхСАТ/100), який характеризує систолічну роботу серця (Тихвинский С. Б. и соавт., 1991; Апанасенко Г. Л., 1992), та проводили пробу Руфьє. Величини індексу Робінсона розподілялися за рівнями резервів (чим нижче значення індексу в спокої, тим вище максимальні аеробні можливості організму): низький — більше 96 ум.од., нижче середнього — 86–95 ум.од., середній — 76–85 ум.од., вище середнього — 71–75 ум.од., високий — менше 70 ум.од.Проба Руфьє дозволяє визначити здатність організму до праці на витривалість та виражається у вигляді індексу (ІР = (4(Р1+Р2+Р3)–200)/10, де Р1 — ЧСС за 15 с спокою; Р2 — ЧСС в перші 15 с після присідань; Р3 — ЧСС за останні 15 с першої хвилини після присідань), що характеризує різні рівні резервних можливостей: низький рівень — більше 15 ум.од., нижче середнього — 10–14 ум.од., середній — 6–9 ум.од., вище середнього — 4–5 ум.од., високий — менше 3 ум.од.

Серед дітей 6–9 років значно переважає рівень задовільної адаптації — 55,2 %, напруження механізмів адаптації становить 31,5 %, рівень незадовільної адаптації — 9,8 %, зрив адаптації — лише 3,5 % (рисунок).

Якщо проаналізувати залежність рівня АП від соматотипу (табл. 1), то слід зазначити, що незалежно від соматотипу більшість дітей мають задовільний рівень адаптації. При цьому превалюють мікросомальний та мезосомальний соматотипи (66,7 та 62,1 % відповідно), тоді як у макросоматиків він зустрічається у 38,6 %. Простежується чітка тенденція до збільшення відсотка дітей із напруженням адаптаційних можливостей за наявності у них макросомального соматотипу: напруження механізмів адаптації — 36,4 %; незадовільна адаптація — 15,9 %; зрив адаптації — 9,1 %; тоді як у мікросоматиків спостерігається протилежна картина: рівень напруження механізмів адаптації визначається у меншого відсотка дітей (33,3 %), а незадовільної адаптації та її зриву не відмічалося зовсім.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Своєчасна діагностика здоров'я дітей: оцінка адаптаційних можливостей

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок