Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Тиреоідити

Тиреоідити

Назва:
Тиреоідити
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,82 KB
Завантажень:
48
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Визначення. Тиреоідит – запалення щитовидної залози. Тиреоідит в МКХ Х перегляду знаходиться в рубриці Е06.

Е.06.0 – Гострий тиреоїдит

Абсцес щитоподібної залози

Тиреоїдит

- піогенний

- гнійний

Е.06.1 – Підгострий тиреоїдит (вірусний), тиреоїдит Де Кервена

- гігантоклітинний

- грануломатозний

- негнійний

Е.06.2 – Хронічний тиреоїдит з транзиторним тиреотоксикозом

Е.06.3 – Аутоімунний тиреоїдит

- Тиреоїдит Хосімото

- Хасі -токсикоз транзиторний

- Лімфоаденоматозний зоб

- Лімфоцитарний тиреоїдит

- Лімфоматозна струма

Е.06.4 – Тиреоїдит, спричинений лікарськими препаратами

Е.06.5 – Інший хронічний тиреоїдит

- БДВ

- Фіброзний або зоб Ріделя

- Дерев’янистий

- Ріделя

Е.06.9 – тиреоїдит, неуточнений

Тиреоідити можуть бути гострі (частіше гнійні, інфекційні) і підгострі (вірусні).

Гостре запалення – це ускладнення інфекційних захворювань (ангіна, флегмона, абсцес, післяпологова гарячка).

Хвороба починається гостро, з температурою 39-40°С, остудою, болем в ділянці шиї, який ірадіює в нижню щелепу, вуха, потилицю, підсилюється при ковтанні, рухах голови, кашлі.

Щитоподібна залоза збільшена, болюча при пальпації, позитивний симптом флюктуації. В крові лейкоцитоз, нейтрофільоз, підвищення ШОЕ.

Захворювання небезпечне, в зв’язку з можливістю прориву гнійника в середостіння.

Лікування в хірургічному відділенні з застосуванням антибіотиків широкого спектру дії (пеніциліни напівсинтетичні, цефалоспорини, макроліди, аміноглікозиди, інгібітори бета-лактамаз і ін.).

Тривалість гострого тиреоідиту 1,5-2 місяці.

Прогноз: видужання або перехід в гіпотиреоз.

Підгострий тиреоідит - запальний процес ЩЗ, описаний де Кервеном в 1904 р. Розповсюдженість 1-2% всіх захворювань щитовидної залози. Найбільш частий вік 30-50 років. Причина - вірусна інфекція. Внаслідок запального процесу виникає деструкція фолікулярних клітин і фолікулів — в кров попадає тиреоглобулін, проти нього виробляються антитіла. В крові з'являються в підвищеній кількості Т3 і Т4, в результаті чого виникає тиреотоксикоз.

Клінічна картина. Один із основних симптомів - сильний біль в ділянці передньої частини шиї, який посилюється при поворотах голови, ковтанні, ірадіює в голову, шию, вуха. Температура тіла підвищена, може виникати озноблення. В початковий період тиреотоксикозу - подразливість, пітливість, тахікардія, які мають переважно транзиторний характер. Щитовидна залоза збільшена в розмірі, різко болюча при пальпації.

Тривалість гострої фази захворювання складає від кількох тижнів до 1-2 місяців, підгострої 3-6 місяців. Захворювання схильне до рецидиву.

Лабораторні дані. В крові лімфоцитоз, підвищена ШОЕ. В початковий період –підвищений вміст Т3 і Т4. Антитіла до тиреоглобуліну з'являються в крові лише через 2-3 тижні, через 1-2 місяці їх кількість досягає максимуму, потім знижується. Спочатку захоплення J131 знижене, хоч наявний тиреотоксикоз. При затиханні поглинальна здатність J131 відновлюється.

Приклад формулювання діагнозу.

1. Гострий бактеріальний тиреоїдит.

2. Підгострий (вірусний) тиреоїдит Де Кервена.

3. Хронічний аутоімунний тиреоїдит. Гіпотиреоз.

Лікування. В гострій фазі рекомендується прийом нестероїдних протизапальних препаратів (ацетилсаліцилова кислота, ібупрофен, індометацин в звичайних дозах) і глюкокортикоїдів. Останні призначають, починаючи з середніх доз: преднізолон по 30-40 мг на день з наступним зниженням дози і відміною через 3-4 тижні. При повторних рецидивах захворювання призначають комплексне лікування із зміною виду кортико-стероїдних препаратів і продовженням курсу терапії. При наявності гіпотиреозу показані тиреоїдні препарати. В літературі можна зустріти рекомендації з призначення антибіотиків, препаратів йоду, тиреостатичних препаратів і навіть опромінення щитовидної залози. В даний час встановлено, що їх застосування на перебіг патологічного процесу не впливає. Явища тиреотоксикозу, які зустрічаються в перші дні захворювання, не вимагають спеціальної терапії і проходять самостійно.

Прогноз. В середньому одужання настає через 5-6 місяців. Захворювання переважно закінчується видужанням, але може залишитись стійкий гіпотиреоз.

Аутоімунний тиреоідит (зоб Хашимото).

Визначення. Аутоімунний тиреоїдит (АІТ) - захворювання, морфологічним проявом якого є лімфоїдна і плазмоцитарна інфільтрація тканини щитоподібної залози з наступним її руйнуванням і заміною сполучною тканиною. Воно зумовлене аутоімунізацією ор-ганізму тиреоїдними антигенами.

Жінки хворіють в 15 раз частіше, в основному після 40 років. Захворювання становить 5% всіх уражень ЩЗ, в даний час частота його зростає.

Вперше його описав японський лікар Хашімото в 1912 році, аутоімунний генез встановлений в 1956 році (Деніч і Роут).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Тиреоідити

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок