Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Типи вищої нервової системи

Типи вищої нервової системи

Назва:
Типи вищої нервової системи
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
29,24 KB
Завантажень:
297
Оцінка:
 
поточна оцінка 0.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Тип вищої нервової системи — сукупність властивостей нервової системи, які складають фізіологічну основу індивідуальної своєрідності діяльності людини і поведінки тварин.

Поняття про тип вищої нервової системи ввів у науку І. П. Павлов. Спочатку воно трактувалося як «картина поведінки» тварини, надалі стало розглядатися як результат визначеного сполучення виділених Павловим властивостей нервової системи — сили, рухливості й урівноваженості.

На цій основі він визначив чотири основних типи вищої нервової діяльності:

1) сильний, неврівноважений або «невтримний»;

2) сильний, урівноважений, інертний або повільний;

3) сильний, урівноважений, рухливий чи живий;

4) слабкий.

Відповідно до цих типів ставилися чотири темпераменти, описані ще в античності: 1) холеричний, 2) флегматичний, 3) сангвінічний, 4)меланхолійний.

Виділені в дослідженнях на тварин тип вищої нервової системи вважав загальними в людини і тварин. Крім того, ним була запропонована класифікація специфічно людських типів вищої нервової діяльності, заснована на співвідношенні двох сигнальних систем: 1) художній (перевага першої сигнальної системи); 2) розумовій (перевага другої сигнальної системи); 3) середній.

Подальші дослідження школи Б. М. Теплова — В. Д. Небиліцина, які знайшли складний і багатомірний характер властивостей нервової системи, показали спрощеність павловської класифікації загальних типів вищої нервової діяльності людини, одночасно створивши передумови для вироблення нового представлення про фізіологічні основи індивідуально-психологічних розходжень людини.

Положення про специфічно людські типи вищої нервової системи знаходить своє підтвердження в сучасних психофізіологічних дослідженнях функціональної асиметрії мозку.

У результаті зосередження, чи централізації, розкиданих нервових кліток у компактні органи виникають центральна нервова система і периферичні нервові шляхи. По одним з цих шляхів нервові імпульси передаються від рецепторів у центральну нервову систему, по іншим — з центрів до еффекторів.

До периферичної нервової системи відносяться задні і передні корінці спинного мозку, міжпозвоночні спинальні ганглії, спинномозкові нерви, їхні сплетення, периферичні нерви, а також корінці і ганглії черепних нервів і черепні нерви.

Формування периферичного нерва відбувається в такий спосіб. Задні і передні корінці, зближаючи, утворять до міжпозвоночного ганглія так називаний корінцевий нерв, після ганглія, що розташований у межпозвонковому отворі, випливає спинальний нерв. Виходячи з межпозвоночного отвору спинальні нерви поділяються на задні галузі, що іннервують м'язи і шкіру задньої поверхні спини і шиї, і передні більш могутні м'язи, що іннервують, і шкіру вентральних відділів тулуба і кінцівок. Передні галузі грудних сегментів утворять міжреберні м'язи; галузі шийних поперекових і крижових сегментів вступають у визначені з'єднання, утворити пучки сплетень: шийного, плечового, поперекового, крижового. Від пучків сплетень відходять периферичні нервові чи стовбури периферичні нерви.

Периферичні нерви є здебільшого змішаними і складаються з рухових волокон передніх корінців (аксонів кліток передніх рогів), чуттєвих волокон (дендритів кліток межпозвонкових вузлів) і вазомоторно-секреторно-трофічних волокон (симпатичних і парасимпатичних) від відповідних кліток сірої речовини бічних рогів спинного мозку і гангліїв симпатичного прикордонного стовбура.

Нервове волокно, що входить до складу периферичного нерва, складається з осьового циліндра, розташованого в центрі волокна, мієлінової чи м’якотілої оболонки, що вдягає осьовий циліндр і швановської оболонки.

Мієлінова оболонка нервового волокна місцями переривається, утворити так називані перехоплення Раньє. В області перехоплень осьовий циліндр належить безпосередньо до швановської оболонки. Мієлінова оболонка забезпечує роль електричного ізолятора, передбачається її участь у процесах обміну осьового циліндра. Швановські клітки мають загальне походження з нервовими елементами. Вони супроводжують осьовий циліндр периферичного нервового волокна подібно тому, як гліозні елементи супроводжують осьові циліндри в центральній нервовій системі, тому швановські клітки іноді називають периферичною глією.

Сполучна тканина в периферичних нервах представлена оболонками, що вдягають нервовий стовбур (епіневрий), окремі його пучки (періневрий) і нервові волокна (ендоневрий). В оболонках проходять судини, що харчують нерв.

Нервова система – є ведучою фізіологічною системою організму. Без її було б неможливе з'єднання незліченної безлічі кліток, тканин, органів у єдине гормональне працююче ціле.

Функціональну нервову систему поділяють «умовно» на два типи:

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Типи вищої нервової системи

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок