Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Сновидіння — сенс чи марення?

Сновидіння — сенс чи марення?

Назва:
Сновидіння — сенс чи марення?
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
23,38 KB
Завантажень:
81
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Сон є фізіологічною потребою організму. Відповідно до вчення В.П. Павлова, сон — це глибоке охоронне гальмування, що вберігає нас від перевтоми і виснаження нервових, клітин. Він охоплює великі півкулі, середній і проміжний мозок. Під час сну в організмі відбувається ряд змін. Різко розслаблюються м'язи, їхній тонус знижується. У сплячої людини втрачається зв'язок з навколишнім середовищем. Органи почуттів перестають сприймати звичайні подразники. Дихання стає більш рідким і глибоким, робота серця, температура тіла трохи знижуються і т.д.

Протягом усього періоду сну глибина його міняється. Найбільш глибокий сон буває в перші 1—2 години, потім триває спокійний сон і, нарешті, пробудження. У деяких людей сон знову стає глибоким на 6—7-й годині. Дорослі люди сплять 7—8 годин на добу, немовлята — 20 годин, потім тривалість сну в дітей поступово знижується й у віці 4—10 років становить 10 годин.

При недосипанні людина втрачає працездатність. Тому важливо, щоб під час сну організм одержував найповніший відпочинок. Для цього необхідно лягати спати в той же час, усувати яскраве світло, провітрювати кімнату і т. д.

7—8-годинний сон складається з 4—5 циклів, що закономірно змінюють один одного, кожний з яких включає фазу повільного і фазу швидкого сну. Під час повільного сну, що розвивається відразу після засинання, спостерігається зменшення частоти пульсу, дихання, розслаблення м'язів, зниження обміну речовин і температури тіла. Під час швидкого сну, що настає через 1—1,5 години повільного сну і триває 10-5 хвилин, активізується діяльність внутрішніх органів. Прискорюється подих, підсилюється робота серця, підвищується обмін речовин, на тлі загального розслаблення м'язів виникають скорочення окремих м'язових груп, під закритими повіками відбувається швидкий рух очей. Ті, хто спить, бачать яскраві сновидіння.

Крім нормального добового сну, розрізняють сезонний сон гілячки ведмедів, їжаків та інших тварин), наркотичний, який під дією наркотиків (морфію, хлороформу, ефіру, алкоголю і т.д.), гіпнотичний і, нарешті, патологічний. Патологічний сон настає як порушення діяльності центрально-нервово? системи, спричинене тривалою зміною кровообігу, і руйнуванням деяких ділянок мозку. Такий сон, як правило, дні, тижні, місяці, а іноді й роки.

Засинанню організму сприяє монотонна мова, тиха музика, тиша, темрява, тепло. При частковому сні деякі пункти кори залишаються вільними від гальмування: миші міцно спить при шумі, але її будить найменший шерех глини, солдати сплять при гуркоті гармат і навіть на марші, і негайно реагують на накази командира. Сон знижує збудливість нервової системи, а отже, і відновлює її функції.

Фізіологічне значення сну В. П. Павлов бачив у його захисній ролі. В основі сну лежить іррадірований (широкоохоплюючий) на корі гальмовий процес, що захоплює і найближчі підкіркові відділи, тобто він поширюється на всю масу півкуль і відділи головного мозку, які лежать нижче. Таким чином, сон — захисне пристосування організму, що охороняє мозок від шкідливих наслідків стомлення.

За допомогою ряду прийомів, зберігши одну збуджену ділянку, у людини можна викликати штучне гальмування в корі головного мозку (сноподібний стан). Такий стан називають гіпнозом. Сновидіння — нормальна психічна діяльність мозку. У ній відбиваються усвідомлювані та неусвідомлювані людиною процеси, які за своїм змістом пов'язані з явищами зовнішнього світу і фізіологічними процесами організму.

Під час активності людини в мозку переважають процеси збудження, а при гальмуванні всіх ділянок кори розвивається повний глибокий сон. При такому сні не буває ніяких сновидінь. У випадку неповного гальмування окремі незагальмовані мозкові клітини і ділянки кори вступають між собою в різні взаємодії. На відміну від нормальних зв'язків у період активності вони характеризуються химерністю.

Чи є сновидіння просто ілюзіями або ж вони відбивають якісь значимі асоціації ідей? З того часу як філософи почали міркувати на цю тему, завжди існували прихильники обох точок зору. Наступна фраза з «Республіки» Платона цілком могла б належати Зиґмундові Фрейдові: « .фактично в кожного з нас, навіть у тих, хто у великій пошані, є жахливі, злі й протизаконні бажання, що виявляються в сновидіннях». Аристотель, навпаки, бачив у сновидіннях лише залишки почуттєвих вражень, що виникають випадково, як «такі завихрення, що часто можна бачити на річці . то з незмінним малюнком, а то вони розді-ляються й утворюють нові форми, зіштовхуючись з якою-не-будь перешкодою».

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Сновидіння — сенс чи марення?

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок