Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Спостереження та догляд за органами дихання

Спостереження та догляд за органами дихання

Назва:
Спостереження та догляд за органами дихання
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,14 KB
Завантажень:
50
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Не меншу увагу у хворих хірургічного профілю, особливо у перед- та післяопераційний періоди, слід приділяти станові дихального апарату. Основними симптомами розладів з боку органів дихання є задишка, кашель, біль у грудній клітці, кровохаркання. Нормальна частота дихальних рухів дорівнює 14—20 за 1 хв. Рахувати її треба, поклавши руку на грудну клітку хворого. Під задишкою розуміють зміну частоти, глибини, ритму дихання.

Задишка виникає внаслідок дефіциту в крові кисню. Вона буває при гіпоксії різної етіології (захворювання легень, серцево-судинної системи, підвищення температури тіла, інтоксикація тощо). Частота дихальних рухів у разі задишки може досягати 30—50 за 1 хв.

Розлади дихання можуть проявлятися і ядухою, яка виникає іноді в післяопераційний період. Ядуха — це раптовий приступ сильної задишки.

Допомога хворому з явищами ядухи полягає передусім у звільненні його від одягу, що стискає грудну клітку і верхні дихальні шляхи, забезпеченні достатнього доступу повітря, диханні киснем, наданні положення напівсидячи.

Частим явищем, яке вказує на порушення в дихальних шляхах, є кашель. Причиною його можуть бути подразнення слизової оболонки трахеї, бронхів, ураження плеври.

Кашель буває сухим і вологим, з виділенням харкотиння. Останнє може бути слизистим, гнійним, кров'янистим — залежно від виду патологічного процесу. Так, при раку легень харкотиння містить прожилки крові (за типом малинового желе). При гострому абсцесі легень воно густе, гнійне, з неприємним запахом, після відстоювання ділиться на три шари: нижній — густий гній, середній — каламутна рідина, верхній — слизисто-піниста маса. При гангрені легень харкотиння має смердючий запах, водянисте, сіро-коричневого кольору, з ділянками некро-тизованої легеневої тканини. Кількість харкотиння, яке виділяється за добу, може бути різним: від 50— 100 мл до 2000 мл. Характер харкотиння має важливе значення для діагностики захворювань, а тому його треба збирати в спе-ціальну закриту плювальницю.

За патологічних станів органів дихання і серцево-судинної системи в передопераційний період треба ретельно обстежити хворого, після чого провести відповідну корекцію. Шляхом спірометрії вимірюють форсований об'єм видиху за 1 с та форсовану життє-здатність. Визначають парціальний тиск кисню і вуглецю в артеріальній та венозній крові, насичення артеріальної і венозної крові киснем (у нормі — 12—15 кПа, — 4,4—6,1 кПа, насичення артеріальної крові киснем — 80—90 %, венозної — 40—50 %), показники кислотно-основного стану.

З метою корекції встановлених розладів за кілька діб до операції хворим внутрішньовенне вводять 40 % розчин глюкози (20 мл), 10 % розчин кислоти аскорбінової (2—3 мл), підшкірно—серцеві препарати (камфора, кордіамін), відхаркувальні і такі, що вгамовують кашель, препарати, бронходилататори. Іноді (у разі зеленого і смердючого харкотиння) показана передопераційна ан-тибіотикотерапія. Всі перераховані засоби підвищують тонус організму, зменшують застій у малому колі кровообігу і тим самим є доброю профілактикою післяопераційних ускладнень.

У разі хронічних захворювань верхніх дихальних шляхів (трахеїт, бронхіт) або легень (хронічна пневмонія, пневмосклероз, емфізема легень) потрібна передопераційна підготовка дихального апарату. З метою поліпшення газообміну хворому протягом кількох діб рекомендують дихальну гімнастику.Окремим хворим за одну-дві доби до операції показане прикладання банок, гірчичників. Особливу увагу треба приділяти курцям. Щонайменше за 2—3 тюк до операції їм треба заборонити курити.

До операціїтреба навчити хворого "дихальному режиму" в післяопераційний період: як хворий повинен дихати після операції, виконувати дихальну гімнастику, відкашлювали харкотиння тощо.

У післяопераційний період може погіршитися вентиляція легень. Інгаляційні наркотичні речовини посилюють бронхіальні виділення, зменшують еластичність легеневої тканини, біль у рані, особливо після операцій на грудній клітці і животі. Седативні засоби погіршують вентиляцію легень.

З метою профілактики післяопераційних легеневих ускладнень вже на наступну добу після операції хворому треба надати положення напівсидячи. Велику увагу треба приділити лікувальній фізкультурі і дихальній гімнастиці. Перші кілька діб після операції хворий повинен періодично дихати зволоженим киснем. Потреба у кисневій терапії регулюється показником . Рекомендують гірчичники, банки, інгаляції розчину натрію гідрокарбонату, гідрокортизону, еуфіліну 1—2 рази на добу. У деяких випадках показана ан-тибіотикотерапія.

Сухі банки і гірчичники мають за мету зумовити гіпере.мію шкіри, застійні крововиливи. Це виявляє знеболювальну, відволікальну і розсмок-тувальнудію.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Спостереження та догляд за органами дихання

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок