Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Структура хірургічної служби поліклініки

Структура хірургічної служби поліклініки

Назва:
Структура хірургічної служби поліклініки
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,81 KB
Завантажень:
50
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Поліклініка – спеціалізований лікувально-профілактичний заклад, що надає ПМД хворим, які не потребують госпіталізації, здійснюють заходи із запобігання, виявлення, лікування та їх ускладнень. Поліклініки бувають об’єднаними з лікарнями і самостійними; за віком обслуговуваного контингенту – для дорослих і дітей; за місцем знаходження – міські та сільські; за адміністративним розподілом – районні (центральні), обласні, республіканські. За функціональним призначення розрізняють лікувально-діагностичні, консультативно-діагностичні поліклініки при медичних і науково-дослідних інститутах, обласних і республіканських лікарнях. Діяльність міських і районних поліклінік лікувально-діагностичного профілю будується за дільничним принципом.

Центром запобігання захворюваності були і залишають поліклініки. Їхня роль у діагностиці, лікуванні і особливо в профілактиці захворювань залежить від стратегії економічного та соціального розвитку країни.

Завдання, які стоять перед поліклінічними закладами: надання кваліфікованої допомоги населенню та проведення профілактичних заходів у районі їх діяльності. Надання цієї допомоги повинне здійснюватися як у поліклініці, так і в домашніх умовах.

Для вирішення цих завдань поліклініка організовує і здійснює: надання першої невідкладної допомоги хворим при гострих раптових захворюваннях і травмах; виявлення захворювань; своєчасну госпіталізацію пацієнтів, яким потрібне стаціонарне лікування; експертизу непрацездатності хворих, видачу лікарняних листків та трудових рекомендацій; направлення на лікарсько-трудову експертизу пацієнтів зі стійкою втратою непрацездатності. Крім цього персонал поліклініки повинен проводити санітарно-просвітню роботу, регулярно здійснювати обстеження населення.

Хірургічне відділення поліклініки складається з таких приміщень: кабінет завідувача відділення, кабінет хірурга, уролога, процедурна урологічного кабінету, передопераційна, чиста перев’язочна; гнійна перев’язочна; кабінет травматолога з кімнатою для гіпсування, стерилізаційна, матеріальна, автоклава та кімната очікувань.

Хірургічний кабінет невеликої міської чи районної поліклініки має дві (рідше одну, три) кімнати. В одній кімнаті хірург здійснює прийом, реєстрацію та обстеження хворих. Друга кімната з’єднується з першою і служить перев’язочною. В однокімнатному кабінеті робоче місце лікаря об’єднане з перев’язочною: стіл лікаря і кушетку для обстеження хворих розміщують в одній половині кімнати, а перев’язочний стіл – в іншій. У такому випадку кабінет перегороджують ширмою. Якщо кабінет або відділення складається з 3 кімнат, в 1 з них лікар проводить прийом хворих по обидва боки від нього, розміщуються перев’язочна та операційна або дві перев’язочні: чиста і гнійна.

У великих поліклініках хірургічний кабінет має 4 і більше кімнати: кабінет лікаря, чисту і гнійну перев’язочні, передопераційну, стерилізаційну і кімнату для анестезіолога. У консультаційних та консультаційно-діагностичних поліклініках може бути декілька кабінетів для прийому хворих, діагностичних кабінетів (ендоскопічних, ультразвукової діагностики тощо) і невелика перев’язочна.

У кабінеті хірурга повинна бути мінімальна кількість меблів, простих, зручних для використання: стіл, 3 стільці, ширма, кушетка для обстеження хворих. Лікар повинен мати апарат для вимірювання АТ, фонендоскоп, вимірювальну стрічку. Документація кабінету: книга реєстрації хворих, операційний журнал, журнал для обліку вакцинованих, журнал для реєстрації профогляду, журнали ведення диспансеризації.

Перев’язочна. Якщо дозволяють умови, потрібно обладнати 2 перев’язочні: за відсутності умов – одну. Там повинні бути: стіл для стерильного перев’язувального матеріалу, матеріал для накладання гіпсових пов’язок, інструментальний столик, інструментальна та матеріальна шафи, шафа для зберігання сильнодіючих медикаментів тощо. На всіх банках і флаконах з медикаментами повинні бути наклеєні етикетки з назвою препарату: датою його виготовлення. У перев’язочній повинні бути всі засоби для надання необхідної допомоги, а також стерильний набір для трахеотомії.

Операційний блок є основним центром хірургічної роботи, тому його плануванню та обладнанню приділяють особливу увагу. Під операційну повинна відводитися велика кількість (не менше ніж 18-20 м2) світла кімната. Температура повітря повинна становити 18-22 градусів. Обладнання: операційний стіл, лампа, круглі табуретки, стіл для стерильних інструментів, стіл для медикаментів тощо. Потрібно мати також передопераційну кімнату, де розміщують умивальники, шафи, стерилізатори.

Стерилізаційна (площею 8-10 м2) має бути розташована поряд з операційною і зєдну4ватися з нею вікном, яке закривається після подачі стерильних інструментів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Структура хірургічної служби поліклініки

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок