Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Суглоби. Функція суглобів, будова суглобів

Суглоби. Функція суглобів, будова суглобів

Назва:
Суглоби. Функція суглобів, будова суглобів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
40,22 KB
Завантажень:
181
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.6


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Кістки скелета сполучаються різними способами. Є дві основні групи сполучень: синартрози (synarthrosis) і діартрози (diarthrosis). Діартрози – це рухомі порожнинні сполучення кісток, які називаються ще суглобами. У суглобі відрізняють основні і обов'язкові для цього частини: суглобову сумку або карсулу (capsula articularis), поверхні кісток (facie articularis), які зчленовуються і порожнину (carum articulare).

Всі суглоби мають загальний план будови, який включає суглобову порожнину, суглобову сумку і суглобові поверхні. Суглобову порожнину виділяють умовно, оскільки в нормі між суглобовою сумкою і суглобовими кінцями кісток порожнини не існує, а міститься рідина.

Суглобова сумка охоплює суглобові поверхні кісток, утворюючи герметичну капсулу. Суглобова сумка складається з двох шарів. Зовнішній шар переходить в окістя, внутрішній шар виділяє в порожнину суглоба рідину, що відіграє роль мастила, забезпечуючи вільне ковзання суглобових поверхонь.

Мал. 1. Будова суглоба (а) і його форми (б):

1 — суглобова сумка; 2 — внутрішня поверхня сумки; 3 — порожнина суглоба; 4 — суглобові поверхні; 5 — кулястий, 6 — сідлоподібний, 7 — блокоподібний, 8 — циліндричний суглоби

Суглобові поверхні з'єднуваних кісток вкриті суглобовим хрящем. Гладенька поверхня суглобових хрящів сприяє рухам у суглобах. Суглобові поверхні за формою і розмірами дуже різноманітні, їх порівнюють з геометричними фігурами. Звідси і назви суглобів за формою (див. мал. 1, б): кулясті (плечовий, кульшовий), еліпсоїдні (променезап'ясткові), циліндричні (променеліктьовий) тощо. Оскільки рух з'єднуваних ланок здійснюється навколо однієї, двох або багатьох осей, суглоби прийнято також поділяти на багатоосьові (кулясті), двохосьові (еліпсоїдні, сідлоподібні) і одноосьові (циліндричний, блокоподібний).

Залежно від кількості з'єднуваних кісток суглоби поділяють на прості, в яких з'єднуються дві кістки (наприклад, фаланги пальців), складні, в яких з'єднується більше двох кісток (наприклад, ліктьовий суглоб), і комбіновані — це два анатомічно самостійних суглоби, об'єднані функціонально. Прикладом комбінованих суглобів є приєднання нижньої щелепи до скроневих кісток, а також ребер до хребта.

Суглобова сумка прикріпляється по краю суглобових поверхонь, які оточуються нею з усіх боків. У неї 2 шари:

- зовнішній – щільний, фіброзний

- внутрішній – м’який, силовіальний, багатий на кровоносні судини.

На вн. оболонці капсули є оболонка, яка виділяє клейку рідину – синовію, яка служить для змазування зчленівних поверхонь кісток, внаслідок чого знижується тертя суглобових поверхонь. Суглобова сумка обмежує з усіх боків замкнуту суглобову порожнину (carum articul). Поверхні кісток, які зчленовуються вкриті тонкою пластиною гіалінового хряща, який має значну прочність і щільність.

Суглобові поверхні, сумка і порожнина є кардинальними ознаками всякого справжнього суглоба. Крім цих обов’язкових елементів у суглобах іноді зустрічаються деякі допоміжні апарати: допоміжні зв’язки, суглобові губи, диски, меніски та ін.

Допоміжні зв’язки суглобів можуть мати різні призначення:

- укріпні зв’язки

- пікріпні зв’язки

- внутрішньосуглобові зв’язки

- гальмуючі зв’язки

- захисні зв’язки

- передавальні зв’язки

Суглобові губи є для деяких суглобів (плечового, кульшового) додатковими утвореннями, які розміщені по краю суглобової поверхні і збільшують її. Збудовані вони з волокнистого хряща і здебільшого мають кільцеподібну форму.

Суглобові диски і меніски являють собою утвори з сполучнотканинного волокнистого хряща і містяться всередині суглобової порожнини.

Форма суглобових поверхонь цілком відповідає функції суглоба і перебуває в певній залежності від м’язового апарату, який діє на даний суглоб. У більшості суглобів одна поверхня вгнута і утворює суглобову западину або ямку (fossa articularis), а друга, що їй відповідає, опукла і має назву суглобової головки (caput articulare).

Рухи в суглобі можливі тільки з умовою, якщо зчленівні поверхні суглобів тісно стикаються і не відходять одна від одної. Механізм і характер руху суглобів залежать від форми суглобових поверхонь. Всі суглобові поверхні з членівних кісток розкладаються як відрізки геометрично правильних тіл обертання, які утворюються при русі навколо прямої нерухомої лінії – осі – будь-якої іншої лінії, що називається твірною. Залежно від положення твірної до лінії осі в результаті її обертання навколо цієї осі утворюється те чи інше тіло обертання, тому відрізняють суглоби циліндричні, блоковидні, еліпсоподібні, сідловидні, кулясті і плоскі. Рух в суглобі ніби повторює рух твірної: одна суглобова поверхня нерухома, а друга обертається навколо неї, як твірна навколо своєї осі.

Суглоби можуть бути одноосьовими, двоосьовими, трьохосьовими (або багатоосьовими).

Одноосьові суглоби

До одноособових суглобів належать циліндричні та блоковидні суглоби.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Суглоби. Функція суглобів, будова суглобів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок