Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Учення про судини. Вікові, статеві та індивідуальні особливості серця і судин. Особливості кровообігу плоду

Учення про судини. Вікові, статеві та індивідуальні особливості серця і судин. Особливості кровообігу плоду

Назва:
Учення про судини. Вікові, статеві та індивідуальні особливості серця і судин. Особливості кровообігу плоду
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
265,59 KB
Завантажень:
109
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
УЧЕННЯ ПРО СУДИНИ

Життя кожної клітини багатоклітинного організму залежить від безперервного постачання необхідних речовин та виведення продуктів обміну. Цю функцію у хребетних тварин та людини виконує система різних за діаметром та будовою стінки трубок, в яких циркулює рідка тканина — кров або лімфа. До цієї системи відносять також серце — орган, що зумовлює рух крові.

Розділ анатомії, що вивчає структуру судин і серця, а також їхніх складових частин, залежно від функції називається ангіологією, або вченням про судини (angiologia).

Порівняльно-анатомічними та ембріологічними дослідженнями доведено, що судинна система безперервно перебудовується структурно і функціонально. У хребетних тварин та людини судинна система походить з мезенхіми. Із скупчень ЇЇ клітин, які називають кров'яними острівцями, утворюються клітини крові, а також первинні кровоносні судини. Причому спочатку судини з'являються в мезенхімі жовточного мішка та хоріона, а вже потім — у тілі зародка. Раніше за інші судини формуються серце, аорта і великі (кардинальні) вени.

Серце розвивається в головному кінці зародка з двох складок мезенхіми, з яких формуються дві трубки, що на початку четвертого тижня ембріонального розвитку зливаються в одну. Від верхньої частини трубки в обидва боки відходять по шість зябрових (в цей час у зародка ще е зябра) артеріальних судин (дуг), які біля спинної частини зародка зливаються в одну судину (первинну аорту). Нижче від майбутнього серця (ближче до заднього кінця зародка) первинні аорти з'єднуються в одну непарну вторинну аорту. На дальших етапах розвитку І, II та V пари зябрових артеріальних судин повністю редукуються, а інші в зв'язку із зникненням зябер і розвитком легень зазнають значних змін. На четвертому тижні ембріогенезу в нижній частині непарної трубки — серці відокремлюються непарне передсердя і непарний шлуночок, які в кінці цього тижня та на початку п'ятого переділяться тонкою перегородкою навпіл — формуються праві та ліві передсердя і шлуночки. Приблизно на шостому-сьомому тижні формування серця в основному закінчується. Одночасно з цим з III пари артеріальних зябрових судин утворюються внутрішні сонні артерії, з лівої IV — дуга аорти, а з правої — плечоголовний стовбур та початок підключичної артерії, VI пара артеріальних зябрових судин частково перетворюється на легеневі артерії, а з лівої судини утворюється, крім того, артеріальна протока.

Кардинальні вени виникають поряд з первинною (передні вени) та вторинною (задні вени) аортами. Передні кардинальні вени збирають кров з передніх частин зародка, а задні — із задніх. На п'ятому та шостому тижнях ембріонального розвитку між ними утворюється велика кількість з'єднань — анастомозів, з яких потім розвиваються венозні сплетення. Після поділу загального передсердя на праве та ліве із правої передньої кардинальної вени утворюється верхня порожниста вена, а із правої задньої — нижня порожниста вена. Ліва передня кардинальна вена поступово редукується, за винятком невеликої її частини, з якої утворюється пазуха порожнистих вен. Ліва задня кардинальна вена внаслідок утворення нижньої порожнистої вени втрачає функцію і також редукується.

У зв'язку з розвитком печінки в неї вростає вена, що йде від пупка (пупкова вена — vena umbilicalis). В печінці вона утворює сітку, з якої кров збирається в дві печінкові вени, а з них потрапляє в серце. Так виникає первинна ворітна система печінки, по якій проходить уся кров, що приноситься від матері, перед тим як потрапити в серце плоду.

Лімфатична система виникає незалежно від кровоносної і приєднується до неї вторинно. Закладки лімфатичних судин з'являються приблизно на сьомому тижні внутрішньоутробного розвитку в вигляді щілин у мезенхімі, розміщених уздовж передніх і задніх кардинальних вен. Ці щілини поступово з'єднуються між собою і формують різні компоненти лімфатичної системи.

Лімфатичні вузли закладаються на дев'ятому тижні розвитку із скупчень мезенхіми біля лімфатичних судин.

Остаточно сформовану судинну систему за будовою та функцією поділяють на кровоносну і лімфатичну. Кровоносні судини залежно від будови їхніх стінок і напряму руху крові в них відносно серця поділяють на артерії та вени.

Артерія (arteria) — це судина, по якій кров під значним тиском тече від серця. Цей фактор зумовлює будову стінки артерії, яка складається з внутрішньої, середньої та зовнішньої оболонок.

Внутрішня оболонка (tunica intima) побудована з різних за формою ендотеліоцитів, під якими знаходяться клітини підендотеліального шару, що розміщуються на внутрішній еластичній мембрані. Кількість еластичних волокон у цій мембрані збільшується із збільшенням діаметра артерій.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Учення про судини. Вікові, статеві та індивідуальні особливості серця і судин. Особливості кровообігу плоду

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок