Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Фармокотерапія, сумісність лікарських середників

Фармокотерапія, сумісність лікарських середників

Назва:
Фармокотерапія, сумісність лікарських середників
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
23,07 KB
Завантажень:
47
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Фармакотерапія (від грецької farmakon – ліки, logos – вчення) наука, що вивчає дію лікарських речовин на живий організм для застосування їх з метою попередження та лікування хвороб людини і тварин.

За допомогою лікарських засобів можна цілеспрямовано змінювати фізіологічні та біохімічні процеси, посилювати чи послаблювати функції конкретних органів і систем, активізувати захисні механізми та опірність організму до шкідливої дії патогенних чинників і завдяки цьому попереджувати виникнення хвороби або ліквідувати патологічні процеси.

Застосування фармакологічних препаратів з точно відомим механізмом дії діє змогу пізнавати таємниці життєдіяльності живого організму, причини та шляхи розвитку патологічних процесів, основні ланки патогенезу захворювань та механізму саногенезу (одужання).

Фармакологія тісно пов’язана з багатьма біологічними та медичними науками (біологією, біохімією, панетикою, фізіологією, патофізіологією, мікробіологією, гігієною) та різними галузями клінічної медицини (терапією, хірургією, педіатрією, невропатологією, психіатрією та ін).

Знання фармокалогії грунтуються на даних експериментальної фармакології, експериментальної терапії, токсикології та клінічної фармакології.

Звичайні (прості) лікарські препарати виготовляють з сировини чи лікарської речовини нескладним перетворенням: розтиранням, різанням, товчінням, змішуванням з індиферентними речовинами, розчиненням у розчинниках.

Якщо з лікарської сировини виготовляють препарати за допомогою складної обробки (настоювання, відварювання, екстракція та ін.) то їх називають складними лікарськими препаратами. До галенових препаратів належать екстракти, настойки, відвари, настої, ароматичні води. Сучасний рівень технології, переробки лікарських речовин на підприємствах хіміко-фармацевтичної промисловості дає змогу виготовляти голенові препарати, що максимально вивільнені від баластних речовин, а тому придатні для парентерального введення (наприклад, омнопон, адонізид).

В залежності від консистенції лікарські форми поділяють на тверді (таблетки, драже, порошки, капсули, присипки), рідкі (відвари, настойки, розчини, для зовнішнього, внутрішнього і парентерального введення, мікстури, слизи, сиропи, екстракти, емульсії, медичні води), м’які (мазі, пасти, пластирі, кульки, свічки, палички).

Лікарські речовини можна вводити в організм двома шляхами: ентерально і парентерально.

Ентеральний шлях введення тобто через травний канал, є найбільш простим.

При ентеральному введенні фармакологічній дії передують процеси абсордції. Через епітеліальні клітини слизової оболонки травного каналу з надходженням їх у кров і наступним розподілом в організму.

Введення сублінгвально (під язик) із слизової оболонки порожнини рота добре всмоктуються такі лікарські речовини, як перегнін, метилтестостерон, валідол, нітрогліцерин. Лікарські речовини, які всмоктуються слизовою оболонкою порожнин рота, потрапляють в кровообіг, обминаючи шлунок, печінку, кишки. При введенні лікарських речовин під язик крім резорбційної (всмоктування) дії виникають рефлекторні реакції. Так, гіркота подразнюють смакові рецептори завдяки чому рефлекторно збільшується секреція залоз травного апарату.

При введенні перорально (через рот) вони потрапляють у шлунок, де можуть подразнювати рецептори слизової оболонки і спричинювати рефлекторні реакції. У шлунку частково всмоктуються тільки деякі препарати: спиртові розчини, вуглекислота, більшість лікарських речовин, які вводяться через рот (per os) всмоктуються у тонких кишках (алкалоїд, глікозиди, солі органічних кислот, вітаміни, гормони).

Лікарські речовини прийняті через рот, виявляють свою дію через 35-40 хв., а інколи через 2-3 год.

В окремих випадках лікарські препарати у шлунок і дванадцятипалу кишку вводять за допомогою зонда. При спазмах і непрохідності стравоходу, при захворюваннях шлунка й кишок, а також хворим у непритомному стані, лікарські засоби вводять ректально, тобто через пряму кишку (per rectum). З прямої кишки вони потрапляють у нижню порожнисту вену і в загальний кровообіг минаючи печінку. У зв’язку з цим препарати, введені ректально, майже не зазнають хімічних перетворень. У печінці їхні дія виявляється швидко, вже через 7-10 хв.

Ентеральний шлях введення не забезпечує швидкого і повного всмоктування лікарських речовин. Для швидкої дії лікарських речовин і створення постійної концентрації їх в організм вводять парентерально, тобто минаючи травний канал. Парентерально треба вводити тільки стерильні розчини.

Із парентеральних шляхів введення найбільш поширеним є введення лікарських засобів під шкіру, внутрішньом'язево і внутрішньовенно.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Фармокотерапія, сумісність лікарських середників

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок