Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Чинники, що сприяють виникненню кровотеч

Чинники, що сприяють виникненню кровотеч

Назва:
Чинники, що сприяють виникненню кровотеч
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
50,62 KB
Завантажень:
91
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
На виникнення кровотеч може впливати низка патологічних станів організму. Певну роль щодо цього відіграють коливання артеріального тиску в бік його підвищення. Коли ж це супроводжується і патологічними змінами стінки артерій (склероз), то можуть виникнути ії розрив і раптова кровотеча (крововиливи в мозок у людей літнього віку).

Велику роль у виникненні кровотечі відіграє зниження коагуляційних властивостей крові.

У хірургічній практиці частіше доводиться спостерігати хворих з такими захворюваннями, за яких згортання крові порушене (гемофілія, фібриноліз, холемія, ахолія).

Гемофілія характеризується різким сповільненням згортання крові, що призводить до розвитку небезпечних кровотеч. Вона зумовлена дефіцитом у крові деяких факторів згортання її:

антигемофільного глобуліну (АГГ) —

VIII фактора згортання крові; плазмового компоненту тромбопластину —

IX фактора згортання крові; Х фактора згортання крові.

На гемофілію хворіють чоловіки. Жінки залишаються здоровими, передаючи хворобу по чоловічій лінії («кондуктори»).

Кровотечі можуть виникати в різних органах і тканинах і призводити до утворення під шкірою, в м'язах, мозку іноді великих гематом і крововиливів. Найчастіше (76 %) спостерігаються крововиливи в суглоби, кровотечі з носа, ясен, рідше з травного каналу, сечових шляхів.

Кровотечі при гемофілії можуть виникати періодично, що треба брати до уваги під час обстеження хворих. У період загострення хвороби кровотечі виникають під впливом травм, на які зовсім не реагує здоровий організм. Хворі на гемофілію часто помирають у дитинстві від повторних кровотеч.

У період ремісії у хворих, як правило, змін з боку гемоглобіну, ерит

роцитів і лейкоцитів не спостерігається. Лише в період кровотечі можуть знижуватися ці показники.

Типові для гемофілії зміни у системі згортання крові зводяться до продовження часу згортання крові до 2— З год, а інколи й до доби (у нормі ЗО хв). Кровотеча триває 5—10 хв (у нормі 2—3 хв), вміст тромбоцитів знижується до 30—35 % (у нормі 300 000), ретракція кров'яного згуст-ка — до 3 одиниць (у нормі 0,3—0,5). Зміни ці непостійні і склад крові швидко нормалізується.

Діагностика гемофілії у типових випадках нескладна. Характерним є наявність в анамнезі вказівок на кровоточивість з дитинства: з пуповини, вуздечки язика, під час зміни молоч-них зубів і їх екстракції, травм і поранень, а також спонтанні кровотечі з носа, ясен і, особливо, геморагії в суглоби. Під час огляду звертають на себе увагу недостатній фізичний розвиток хворого, слабкість та атрофія м'язів і, особливо, деформація великих суглобів (колінних, ліктьових) з порушенням їх функції. Дані лабораторного дослідження свідчать про зниження показників згортання крові.

У більшості випадків, аби поставити правильний діагноз, лікар повинен у першу чергу пам'ятати про можливість гемофілії, а тоді більш повне, а, головне, цілеспрямоване дослідження дозволить виявити багато важливих ознак гемофілії.

Лікувальні заходи у хворих на гемофілію повинні бути спрямовані на:

1) поповнення у хворого компонентів системи згортання крові, яких не вистачає (переливання антигемофільної плазми, концентратів людського антигемофільного глобуліну, рівень якого в крові повинен становити 30—40 % від нормального, пряме переливання крові);

2) ліквідація явищ постгеморагічної анемії:

3) профілактику і лікування контрактур і анкілозу суглобів та гнійно-септичних ускладнень захворювання;

4) створення умов для виконання у хворих на гемофілію хірургічних втручань за життєвими показаннями та проведення заходів, спрямованих на запобігання кровотечам.

Рідше за гемофілію зустрічається хвороба Крістмана, яка характеризується дефіцитом у крові фактора IX. Вона має сприятливіший перебіг. Лікування полягає в переливанні свіжозамороже-ної плазми або концентрату фактора DC.

Холемія — палотогічний стан, який розвивається при захворюваннях печінки, ускладнених жовтяницею, що в свою чергу призводять до порушення згортання крові. Вважають, що причиною гілокоагуляції є недостатнє продукування протромбіну і тромбо-кінази. Крім цього, у хворих із жовтяницею спостерігаються крихкість і підвищена проникність стінок судин. Враховуючи великий ризик післяопераційних кровотеч, хворих із жовтяницею готують до операції дуже старанно (застосування препаратів каль-цію, вікасолу і аскорбінової кислоти, повторні переливання крові).

Ще небезпечніші ахолічні кровотечі. При ахолії жовч надходить у дванадцятипалу кишку, а через норицю виливається назовні. У таких умовах коагулабільність крові значно зниже-на. Як профілактичний засіб рекомендують: введення per os жовчі, яку людина втрачає, призначення багатої на вітаміни їжі, переливання крові або плазми. Але передусім треба усунути причину втрати жовчі.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: Чинники, що сприяють виникненню кровотеч

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок