Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Черепно-мозкова травма

Черепно-мозкова травма

Назва:
Черепно-мозкова травма
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
26,71 KB
Завантажень:
272
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
До закритої черепномозкової травми належить пошкодження без порушення цілості покриву голови та перелому кісток черепа. Механічні пошкодження мозку можуть проявлятися його струсом, забиттям, стисканням у різному їх поєднанні. Ушкодження голови при травмі — найчастіша причина смерті.

Патогенез черепномозкової травми полягає не лише в безпосередньому пошкодженні мозку травмівним агентом. Значення має також механічна деформація мозку із забиттям останнього об кісткові виступи внутрішньої поверхні черепа — як наслідок протиудару.

Ступінь ушкодження головного мозку залежить від площини, напрямку дії сили, її швидкості та величини. Оскільки мозок у порожнині черепа перебуває у підвішеному стані і може рухатися вперед і назад, у цей час як його рухи вбік обмежені, найнебезпечніші удари в передню і задню частини голови, бо вони призводять до найбільшого зміщення мозку.

Важливу роль у патогенезі черепно-мозкової травми відіграють нейроди-намічні розлади у ЦНС, бо вони зумовлюють судинні, ліквородинамічні і ендокринно-гуморальні порушення. Судини головного мозку реагують спочатку спазмом, а потім розширенням стінки і венозним застоєм. Підвищується або знижується тиск лікворної рідини, змінюється проникність гема-тоенцефалічного бар'єра. Порушуються гормональний баланс, водно-електролітний обмін, кровообіг, що призводить до гіпоксії мозку з ознаками набряку мозкової тканини.

Ступінь вираження цих проявів залежить від тяжкості травми — струс, забиття чи стискання.

При закритих черепномозкових травмах велику увагу треба приділити нормалізації серцево-легеневої діяльності:

інтубація, туалет бронхіального дерева. Якщо розлади дихання тривалі, показані трахеостомія, штучна вентиляція легень, оксигенотерапія. Хворі повинні тривалий час дотримувати постільного режиму.

Невеликі субдуральні гематоми мають тенденцію до розсмоктування, а тому лікують їх консервативними методами (постільний режим, люмбальні пункції, дегідратаційна та розсмокту-вальна терапія).

У разі встановлення діагнозу обмеженої епідуральної чи субдуральної гематоми, неефективності консервативної терапії, наростання клінічних проявів, прогресування синдрому стискання мозку показане оперативне лікування — трепанація черепа, видалення гематоми і перев'язування судини, яка кровоточить. Це можна зробити шляхом накладання фрезового отвору і розширення його до потрібних розмірів або вирізування над гематомою кістково-апоневротичного клаптя, а також ен-доскопічно.

Лікування субарахноїдальних кровотеч у більшості випадків консервативне: спокій, міхур з льодом на голову, кровоспинні препарати, обережні люмбальні пункції.

Одним з шляхів підвищення активності остеорепаративних процесів і запобігання ускладнень переломів лицьового черепа є рання активізація функції м'язів особи шляхом відновлення їх довільного скорочення, або за допомогою електростимуляції в ізометричному режимі.

Встановлено, що электроміографічні показники найбільш об'єктивно відображають ступінь порушення функції м'язів особи при переломах нижньої щелепи, а також динаміку відновлення функціонального стану нервів і м'язів в процесі лікування різними методами.

Метою справжнього дослідження з'явилося визначення основних закономерностей зміни біоелектричної активності м'язів особи у потерпілих з переломами кісток лицьового черепа на етапах лікування.

Нами встановлені загальні закономірності зміни окремих параметрів ЕМГ МПС, СЕМГ ФЕМГ власне жувальних, скроневих м'язів, м'язів дна порожнини рота і кола рота залежно від виду травматичного пошкодження кісток лицьового черепа, термінів і ступеня тяжкості травми, а так само виду хірургічного лікування і режиму функціональної терапії.

Основні закономірності змін параметрів біоелектричної активності (БЕА) м'язів особи, що виникають в результаті травматичного пошкодження кісток лицьового скелета можна представити у вигляді схеми. Закономірності відновлення БЕА м'язів особи в результаті лікування і реабілітації потерпілих.

Як рекомендує [2], при оцінці ЕМГ максимальної довільної напруги необхідно найбільш точно визначити частоту коливань потенціалів. Частота коливань потенціалів, до теперішнього часу, вітчизняними і зарубіжними авторами при аналізі функціонального стану м'язів особи при травматичних пошкодженнях практично не встановлювалася і глибоко не аналізувалася. Нами встановлено, що зміна частоти коливань потенціалів ЕМГ об'єктивно і тонко відбиває загальну зміну БЕА м'язів особи.

Частота проходження потенціалів ЕМГ визначає т.з. "паттерн ЕМГ" (загальний вигляд ЕМГ). Використовування паттерна ЕМГ як один з параметрів оцінки ЕМГ МПС м'язів особи, на нашу думку, цілком виправдано, особливо - в клінічній практиці.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Черепно-мозкова травма

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок