Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Целекоксиб-Авант у лікуванні хворих на ревматичні захворювання суглобів

Целекоксиб-Авант у лікуванні хворих на ревматичні захворювання суглобів

Назва:
Целекоксиб-Авант у лікуванні хворих на ревматичні захворювання суглобів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
125,52 KB
Завантажень:
43
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Симптомомодифікуюча терапія хворих на ревматичні захворювання суглобів передбачає усунення гострого і хронічного запального та больового синдромів шляхом призначення нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Основні вимоги до цих засобів — ефективність та безпечність.

Ефективність групи НПЗП є доведеним фактом, всі вони мають потужні анальгетичні, протизапальні та жарознижуючі властивості. Проте безпечність застосування, особливо в гастроентерологічному аспекті, різниться залежно від їх селективності, оскільки підррунтям як терапевтичних, так і небажаних впливів є пригнічення ферменту, що ініціює каскад перетворень арахідонової кислоти до простагландинів і тромбоксанів (ЦОГ). Внаслідок цих змін попереджується синтез прямих медіаторів запалення, а також простагландинів інших класів, необхідних для підтримки гомеостазу в організмі. Вагоме значення для контролю над артритом має саме блокування ізоферменту ЦОГ-2, що виявляє протизапальну, протибольову та жарознижуючу дії. Водночас інгібування ізоферменту ЦОГ-1 призводить до виникнення побічних дій, які й зафіксовані в анотаціях до неселективних НПЗП (розвиток пептичних виразок, шлункових кровотеч) (рис. 1).Отже, ефективність і безпечність НПЗП пов’язані з вибірковим пригніченням ЦОГ-2. НПЗП, які сильніше пригнічують активність ЦОГ-1, частіше спричиняють ураження травного каналу, ніж препарати, що вибірково пригнічують ЦОГ-2 або мають дію, еквіпотентну щодо обох ЦОГ (диклофенак натрію), або часозалежний ефект щодо ЦОГ-1 (ібупрофен).

Існують рекомендації щодо тривалого використання диклофенаку — золотого стандарту НПЗП — разом з інгібіторами протонної помпи, а саме омепразолом. У зв’язку з цим виникає запитання: наскільки безпечно приймати понад 8 тижнів омепразол, який за даними літератури призводить до переродження епітелію слизової оболонки шлунка, особливо у людей похилого віку?

Зважаючи на це, ревматологи всього світу шукали альтернативу для лікування артритичного синдрому з мінімальними побічними результатами. Відкриття препаратів з вибірковою інгібіцією ЦОГ-2 дозволило, з одного боку, подовжити терміни протизапальної терапії, з іншого — знижувати дози і тривалість глюкокортикостероїдної терапії в ревматології.

Серед селективних інгібіторів ЦОГ-2 на фармацевтичному ринку привертає увагу целекоксиб-Авант. При застосуванні всередину він швидко й майже повністю всмоктується у травному каналі. Пікові рівні целекоксибу-Авант у плазмі крові відмічаються приблизно через 3 години після вживання одноразової дози. Фармакокінетика — лінійна і дозозалежна в клінічному діапазоні доз 100–200 мг. При тривалому застосуванні встановлена концентрація досягається протягом 5 днів. У разі прийому целекоксибу-Авант з жирною їжею його пікові рівні в плазмі досягаються на 1–2 години пізніше при збільшенні загального всмоктування на 10–20 %, застосування антацидів знижує (на 10 %) біодоступність препарату, проте це не впливає на клінічну ефективність.

Спосіб застосування і дози. Целекоксиб-Авант — пероральний препарат. Необхідно застосовувати мінімальну ефективну дозу з мінімально можливою тривалістю курсу лікування. При остеоартриті рекомендованою дозою є 100 мг 2 рази на добу або 200 мг одноразово. При ревматоїдному артриті, залежно від ступеня його тяжкості, рекомендовану дозу можна підвищити до 200 мг 2 рази на добу. Пацієнтам старше 65 років призначають мінімальну ефективну дозу, яка не повинна перевищувати 200 мг/добу. Тривалість лікування залежить від клінічної картини і в середньому становить 15 діб.

Для попередження можливого подразнення слизової оболонки стравоходу капсули треба ковтати цілими, запиваючи склянкою води.

У ревматології протизапальна терапія пов’язана з двома проблемами. Перша полягає у захопленні лікарів НПЗП, які призначаються безконтрольно, без наявності показань, особливо у випадках остеоартрозу, де курси такої терапії мають бути короткими. Друга проблема ррунтується на неусвідомленні практикуючими лікарями того факту, що добова доза має бути лікувальною, достатньою для отримання ефекту. Так, непоодинокими є випадки призначення препаратів одноразово або рекомендацій приймати їх “при болях”, що неприпустимо при ревматичних захворюваннях суглобів.

Рис. 4 Схема терапії при ревматоїдному артриті, псоріатичному артриті

Табл. 1 Нестероїдні протизапальні препарати при остеоартрозі

КБЛ – Комітет з безпеки ліків; – гострі шлунково-кишкові ускладнення;

– необхідний моніторинг; – 1 – антидепресанти, 2 – антикоагулянти,

3 – LB-блокатори, 4 – пероральні гіполіпемічні препарати, 5 – гіпотензивні,

6 – сечогінні, 7 – серцеві глікозиди

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Целекоксиб-Авант у лікуванні хворих на ревматичні захворювання суглобів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок