Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Хронічні лімфолейкози

Хронічні лімфолейкози

Назва:
Хронічні лімфолейкози
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
26,38 KB
Завантажень:
71
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Визначення. Хронічний лімфолейкоз (ХЛЛ) – гетерогенна група пухлинних захворювань, що розвиваються в кістковому мозку з лімфоїдних клітин, які зберігають властивості диференціювання до зрілих форм.

Зниження чутливості клітин до запуску програми фізіологічної загибелі – апоптозу – призводить до злоякісного збільшення як їх маси, так і тривалості виживання. Хронічні лімфолейкоз – найбільш поширена форма гемобластозів - біля 30% усіх захворювань.

Класифікація. У відповідності до приведених класифікацій ФАБ, ВООЗ, хвороби цієї групи поділяють на класи: хронічні лімфолейкоз В-клітинного і Т-клітинного походження. В таблиці 7.16. приведені класифікаційні схеми стадіювання В-клітинного хронічного лімфолейкозу.

Приклад формулювання діагнозу:

В-клітинний хронічний лімфолейкоз; С (ІV) стадія. Аутоімунна анемія, тромбоцитопенія.

Клінічна картина. Захворювання найчастіше зустрічається у віці старше 50 років, чоловіки хворіють у два рази частіше. Перші симптоми: слабість, пітливість, схуднення, збільшення периферичних (шийних, пахвових, пахових) лімфовузлів. Лімфоаденопатія спостерігається в 80% хворих. Лімфатичні вузли тістуватої еластичної консистенції, безболісні, рухливі. У наступному збільшується селезінка, печінка (у 50-70% хворих). При пухлинному варіанті лімфовузли великих розмірів, виникають компресійні синдроми.

Т – клітинний варіант ХЛЛ характеризується значною сплено- і гепатомегалією, частими пораженнями шкіри. Збільшення периферичних лімфовузлів мінливо, більш часто залученні в пухлинний процес лімфовузли черевної порожнини, заочеревинні) парааортальні.

Діагностика, диференціальний діагноз. Критерії встановлення діагнозу В-ХЛЛ:

1) Лімфоцитоз у периферичній крові понад 10 х 109/л зберігається не менше 3 місяців

2) Не менше 30% зрілих лімфоцитів у мієлограмі

3) Знаходження в мазках крові клітин лейколізу (“тіней” Боткіна-Гумпрехта), число яких зростає із збільшенням кількості лімфоцитів і прогресуванням процесу

4) Лімфоцити при В-ХЛЛ утворють розетки з мишинним еритроцитами (МРОК від 35 до 72%)

5) Визначення В-клітинних маркерів за даними імунофенотипування: наявність пан- В-клітинних антигенів: СД19,СД20, висока експресія СД5 (у нормі визначається тільки на Т-лімфоцитах), HLA-DR.

Діагноз Т-клітинного варіанту підтверджується загальними для ХЛЛ критеріями (1,2) і даними іммунофенотипування (наявність пан- Т-клітинних маркерів: СД2 СД3 СД5, експресією СД8 при відсутністьСД7, СД4, СД56, СД25). Вивчення імунофенотипа дозволяє припустити, що пухлинний клон при Т-ХЛЛ походить з периферичних Т-лимфоцитов із супресорною(СД8) функцією.

До інших форм хронічних лімфоїдних лейкемій відносяться: В-пролімфоцитарний лейкоз (В-ПЛЛ) та волосатоклітинний лейкоз (ВКЛ).

В-ПЛЛ (С91.3) відрізняється від класичного В-ХЛЛ прогресуючим перебігом, лихоманкою, спленомегалією, геморагічним синдромом. В аналізах крові – високий лейкоцитоз, анемія, тромбоцитопенія на ранніх етапах захворювання.

При підрахунку у лімфоцитограмі встановлюється, що велика частина клітин (50-70%) представлена пролімфоцитами. У кістковому мозку дифузна інфільтрація пролімфоцитами.

Пролімфоцити не утворюють розеток з еритроцитами мишей (МРОК-) пухлинні клітки, як і при В-ХЛЛ експресуюють пан- В-клітинні антигени (СД19,СД20), HLA DR, але відсутніСД5, СД23, характерні для В-ХЛЛ.

Волосатоклітинний лейкоз. С91.4.

Визначення:Волосатоклітиннийлейкоз – особлива форма хронічних лімфоїдних лейкемій, при якій субстрат клітин представлений аномальними лімфоцитами з нерівними краями з відростками цитоплазми.

Відмінні гематологічні ознаки:

1. Панцитопенія

2. Лімфоцитоз у гемограмі з наявністю в мазку клітин з відростковою волосистою цитоплазмою

3. Інфільтрація кісткового мозку лімфоїдними «волосатими» клітками (більш 30%)

4. Цитохімічна особливість клітин при ВКЛ – наявність в них тартратрезистентної кислої фосфатази (клітини не знебарвлюються при додаванні даного реактива)

5. За даними трепанобіопсії – лімфоїдна інфільтрація і фіброз кісткового мозку.

Імунофенотипування виявляє, що клітини з відростками мають фенотип зрілих В-клітин: експресують HLA DR+, мають антигени СД19, СД20, СД25 при відсутності СД5, характерних для типового В-ХЛЛ. Позитивний СД38, експресія СД1, СД22, СД25 – характерна ознака ВКЛ. Експресія активаційного антигену СД25 свідчить про високий ступінь активності пухлинних клітин. Відповідно до імунологічної зрілості пухлинні клітини при ВКЛ класифікуються як лімфоплазмоцитарні – ранні попередники плазматичних клітин.

Лікування. Абсолютне число лейкоцитів і лімфоцитів не впливає на ухвалення рішення про початок терапії. Специфічні покази для початку терапії: значна лімфоаденопатія, спленомегалія, рецидивуючі інфекції. Гемолітична анемія і імунна тромбоцитопенія вимагають невідкладного лікування незалежно від наявності інших симптомів.

Критерії призначення лікування хворим на ХЛЛ

1. Загальні симптоми інтоксикації (схуднення, слабкість, гарячка, нічний піт)

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Хронічні лімфолейкози

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок