Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Імуноглобуліни для довенного введення: перспективи застосування в Україні

Імуноглобуліни для довенного введення: перспективи застосування в Україні

Назва:
Імуноглобуліни для довенного введення: перспективи застосування в Україні
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,86 KB
Завантажень:
138
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Імуноглобуліни для довенного введення: перспективи застосування в Україні


Імуноглобуліни — це білки плазми, що продукуються В-лімфоцитами і здійснюють специфічний гуморальний захист шляхом розпізнання і зв’язування антигенів та гаптенів, мають важливий опсонізуючий ефект і виступають основним активатором системи комплементу. Завдяки імуноглобулінам реалізується основний етап захисту організму від мікроорганізмів, чужорідних білків, гаптенів та аутоантигенів, тому їх дефіцит призводить до тяжких наслідків і швидкої загибелі організму. Імуноглобуліни є антитілами, що забезпечують високоспеціалізований імунологічний захист в організмі.
Основною функцією антитіл є зв’язування антигенів, але антитіла можуть діяти самостійно, нейтралізуючи бактеріальні токсини або віруси і попереджаючи проникнення вірусів у клітини. Крім того, антитіла мають і інші властивості, такі як посилення бактеріального фагоцитозу лейкоцитами та знищення клітин, зруйнованих вірусами. Спостерігалося достовірне зменшення смертності серед тварин, які отримували імуноглобулін через 8 годин після зараження вірусом лихоманки Ебола, що є переконливим доказом забезпечення антитілами клітинної цитотоксичності. При цьому антитіла, споріднені з вірусінфікованими клітинами, здійснюють противірусний імунний захист разом з цитотоксичними лейкоцитами.
Рівень антитіл, специфічних до вірусів, у препаратах довенних імуноглобулінів (ДВІГ) є різним. Деякі препарати містять високу концентрацію антитіл, визначених за рівнем антигензв’язуючих титрів, але низький рівень нейтралізуючих антитіл. Це може пояснити деякі невдачі при використанні імуноглобулінів у терапії цитомегаловірусної інфекції. Антивірусна ефективність цих імуноглобулінових препаратів корелює з віруснейтралізуючою активністю через IgG специфічні антитіла, але ДВІГ найбільш ефективно забезпечують антибактеріальний захист. Відомо, що бактеріальні інфекції, зумовлені стрептококом групи В, є одними з найбільш частих причин захворюваності та смертності серед новонароджених та немовлят віком понад три місяці. Різноманітні біологічні функції ДВІГ значною мірою пов’язані з Fc-фрагментом молекули IgG, який зв’язується з Fc-рецепторами клітин ретикулоендотеліальної системи та компонентами комплементу на їх поверхні. Активація комплементу може бути наслідком опсонізації фагоцитозу, лізису (комплементзалежної цитотоксичності) та стимуляції функції поліморфноядерних клітин, включаючи аглютинацію, хемотаксис та окисний метаболізм. Зв’язування Fc-рецептора дозволяє макрофагам фагоцитувати комплекс антиген–антитіло і спричиняє гранулярну активацію клітин та їх дегрануляцію.
Враховуючи виражені захисні функції донорського гамаглобуліну, його почали використовувати дом’язово наприкінці 30-х років ХХ століття; дом’язовий імуноглобулін (ДМІГ) застосовували для попередження або поліпшення клінічного перебігу гепатиту А наприкінці 40-х років. Сучасна імуноглобулінова терапія розпочалася в 1952 році, коли Brutton E. та співавт. опублікували повідомлення про випадок з практики: хлопчик з агамаглобулінемією, який страждав від пневмококового сепсису і не відповідав на вакцинацію, був пролікований протягом 14 місяців підшкірним введенням 3,2 г на місяць ДМІГ-препаратами [13]. Ця терапія підвищила рівень імуноглобулінів у сироватці до нормального рівня, в результаті чого було еліміновано пневмококову інфекцію через рік від початку лікування [13]. Клінічні успіхи в терапії Х-зчепленої агамаглобулінемії за допомогою ДМІГ незабаром були підтверджені іншими аналогічними повідомленнями. Після відкриття того факту, що ДМІГ попереджує інфекції у хворих на Бруттонівську агамаглобулінемію, показання до застосування ДМІГ-препаратів у клініці були розширені [14].
У 1981 році Imbach A. та співавт. повідомили про швидке зростання рівня тромбоцитів у дітей, хворих на ідіопатичну тромбоцитопенічну пурпуру, після лікування їх високими дозами ДВІГ. Кожен пацієнт отримував ДВІГ розділеними дозами по 0,4 г/кг на добу протягом 5 днів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Імуноглобуліни для довенного введення: перспективи застосування в Україні

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок